ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ У ДРУГІЙ РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ (НА ПРИКЛАДІ РИМО-КАТОЛИЦЬКИХ ХРАМІВ ВОЛИНСЬКОГО ВОЄВОДСТВА)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-7778/2025.2.16Ключові слова:
Волинське воєводство, Друга Річ Посполита, інвентаризація пам’яток, консерватор, культурна спадщина, пам’ятка, пам’яткоохоронна діяльність, реставрація, римо-католицький костелАнотація
Мета статті – проаналізувати політику міжвоєнної Польщі щодо збереження римо-католицьких пам’яток архітектури у Волинському воєводстві, акцентуючи увагу на формуванні правової бази пам’яткоохоронної діяльності, проведенні інвентаризації пам’яток, а також відновлювальних та реставраційних роботах. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, поєднанні загальних і спеціальних методів дослідження. Наукова новизна полягає в характеристиці маловідомих фактів з теорії, історії та практики відновлення римо-католицьких храмів у Волинському воєводстві Другої Речі Посполитої, з’ясуванні суспільно-політичної і культурної значущості процесу охорони сакральної спадщини римо-католиків у міжвоєнний період, виокремленні труднощів та викликів, з якими зіткнулися світська й церковна влада при веденні пам’яткоохоронної діяльності в означений хронологічний період. Висновки. Упродовж 1921–1939 рр. у Волинському воєводстві, яке перебувало в складі Другої Речі Посполитої, належна увага приділялася збереженню нерухомих об’єктів культурної спадщини, зокрема, відновленню пам’яток сакральної архітектури Римо-католицької церкви шляхом реставраційно-ремонтних робіт. Невід’ємним складником пам’яткоохоронної діяльності в міжвоєнний період стала інвентаризація об’єктів культурної спадщини, яка містила не лише облік пам’яток, а й вивчення історії їх появи, фотофіксацію, обміри тощо. Збереження сакральної архітектури римо-католиків було серед пріоритетів у міжвоєнній Польщі, оскільки римо-католицькі храми розглядали як візуальні маркери польської ідентичності та цивілізаційної місії, що робило їх збереження важливим елементом державної політики у волинському регіоні з переважальним українським православним населенням.
Посилання
Pruszyński J. Ochrona zabytków w Polsce: geneza, organizacja, prawo. Warszawa : PWN, 1989. 376 s.
Trzewik M. Niektóre postacie konserwatoratwa Lubelskiego – biogramy. Lubelszscyzna. 1996. № 2. S. 20–28.
Lewicki I. Inwentaryzacja zabytków w okresie dwudziestolecia międzywojennego. Ochrona zabytków.1999. № 1. S. 375–390.
Lewicki I. Nowa architektura w otoczeniu zabytkowym w świetle polskiej teorii i praktyki ochrony zabytków okresu międzywojennego. Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. 2000. Z. 2. S. 141–147.
Dettloff P. Odbudowa i restauracja zabytków architektury w Polsce w latach 1918–1930. Teoria i praktyka. Kraków : UNIWERSITAS, 2006. 501 s.
Brykowski R. Polska ochrona zabytków na Wołyniu 1906–1939 i 1993–2006. Niepodległość i Pamięć. 2008. 15/1 (27). S. 443–494.
Кінд-Войтюк Н. В. Організація пам’яткоохоронної роботи у Другій Речі Посполитій у 1921–1939 рр. (на прикладі Волинського воєводства). Питання історії України. Зб. наук. статей. Чернівці : Зелена Буковина, 2003. Т. 6. С. 325–328.
Кінд-Войтюк Н. ХII з’їзд ради консерваторів Другої Речі Посполитої (20–24 вересня 1927 року): дослідження, збереження та каталогізація пам’яток народно-побутової культури Волині. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Християнство в історії і культурі Володимир-Волинського та Волині: матеріали XLVII Всеукр. наук. істор.-краєзн. конф., присвяч. 1025-й річниці Хрещення Київської Русі та першої писемної згадки про м. Володимир-Волинський, м. Луцьк – м. Володимир-Волинський, 19–20 черв. 2013 р. Наук. зб. / Ред. А. Силюк. Луцьк, 2013. С. 298–302.
Петровський О. Наміри з інвентаризації пам’яток історії та культури у міжвоєнній Польщі та спроби їх реалізації у Східній Галичині (за матеріалами з’їздів Ради консерваторів). ІІІ Міжнародний науковий конгрес українсбьких істориків «Українська історична наука на шляху творчого поступу». Луцьк, 17–19 травня 2006 р. Доповіді та повідомлення: В 3 т. Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. 2008. Т. 3. С. 395–400.
Гаврилюк О. Формування законодавчої бази охорони пам’яток історії та культури у Польщі (1920–1930-ті рр.). Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету. Луцьк, 2006. Вип. 11. С. 72–75.
Гаврилюк О. Н. Пам’яткоохоронна діяльність Ю. Дуткевича на Західній Волині та Люблінщині у міжвоєнний період. Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету. Луцьк, 2007. Вип. 13. С. 94–100.
Гаврилюк О. Н. Інвентаризація об’єктів культурної спадщини у Другій Речі Посполитій: задум та реалії (на прикладі західних етнічних українських земель). Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. 2008. № 11. С. 76–84.
Гаврилюк О. Охорона нерухомих пам’яток Західної Волині у міжвоєнний період. Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. Вип. XVI. Луцьк : КП ІАЦ «Волиньенергософт», 2020. С. 217–226.
Михайлишин О. Л. Архітектурна спадщина Волині міжвоєнної доби: проблема формування пам’яткоохоронної моделі. Сучасні проблеми архітектури та містобудування : наук.-техн. зб. / Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. ; відп. ред. М. М. Дьомін. Київ : КНУБА, 2010. Вип. 25. С. 96–103.
Михайлишин О. Л. До питання про охорону пам’яток архітектури на Волині у 1920–30-х роках в контексті збереження національної ідентичності. Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник. 2010. Вип. 23. С. 149–159.
Михайлишин О. Польські консерватори і їх діяльність на Волині в царині охорони архітектурної спадщини. Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. Вип. VI. Луцьк : Видавництво «Терен», 2010. С. 264–273.
Михайлишин О. Римо-католицькі костьоли міжвоєнного періоду в сучасному архітектурному пейзажі Волині. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», Серія: Архітектура. 2010. № 674. С. 378–385.
Dekret Rady Regencyjnej o opiece nad zabytkami sztuki i kultury. Dziennik praw Państwa Polskiego.1918. № 16. Poz. 36. Warszawa : Tłoczono w Drukarni Państwowej z polecenia Ministra Sprawedliwości, 1919. S. 93–98.
Свєнціцький І. Консервація і реставрація історичних пам’яток церковного мистецтва. Львів : Бібльос, 1932. 14 с.
Wojciechowski J. Historia powstania i rozwoju organizacji opieki państwowej nad zabytkami sztuki w Polsce. Ochrona zabytków sztuki. 1930–1931. Z. 1–4. Cz. 1. S. 3–33.
Dziennik urzędowy województwa Wołyńskiego. 1922. 28 kwietnia.
Wojciechowski J. Polskie prawo zabytkowe. Wiadomości konserwatorskie. Dodatek do «Ziemi». 1929. № 2. S. 5–8.
Wojciechowski J. Organizacja opieki Państwowej nad zabytkami w Polsce. Wiadomości konserwatorskie. Dodatek do «Ziemi». 1929. № 10, 11, 12. S. 37–43.
Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 6 marca 1928 r. o opiece nad zabytkami. Dziennik ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. Pierwsze półrocze 1928 r. № 29. Poz. 265. Warszawa : Drukarnia Państwowa : Tłoczono z polecenia Ministra Sprawedliwości, 1928. S. 537–542.
Sieroszewski W. Ochrona prawna dóbr kuitury w Polsce. Warszawa : Ministerstwo kultury i sztuki, Zarząd muzeów i ochrony zabytków, 1971. 175 s.
Dziennik ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. Drugie półrocze 1928 r. № 76. Poz. 675. Warszawa : Drukarnia Państwowa : Tłoczono z polecenia Ministra Sprawedliwości, 1929. S. 1607–1608.
Колосок Б. Доля пам’яток культурної спадщини Устилуга. Минуле і сучасне Волині та По- лісся. Володимир-Волинський в історії України і Волині. Наук. зб. Вип. 32. Луцьк : МП «Пульс», 2009. С. 151–169.
Rewsky Z. Przyczynek do dziejów architektury barokowej na Wołyniu. Ziemia Wołyńska. 1938. № 2. S. 9.
Dutkiewich Y. Zarys historyczny rozwoyu architectury na Wolyniu. Biuletyn Historii Sztuki i Kultury. 1934. № 4–5. S. 301–303.
Dutkiewich Y. Ochrona miast zabytkowych. Wołyńskie Wiadomośzi Techniczne. 1935. № 7. S. 6–7.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
