АЛЬТЕРНАТИВНІ СОЦІОКУЛЬТУРНІ ТЕЧІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ІНТЕЛІГЕНТСЬКІЙ СУБКУЛЬТУРІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ (ЗА МЕМУАРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ТЕРНОПОЛЯ)

Анотація

Стаття пропонує розгляд альтернативних соціокультурних типів протягом приблизно півстоліття – кінця ХІХ і початку ХХ ст. у середовищі української інтелігенції, що сама по собі була субкультурою в тогочасному суспільстві. Мета статті – з’ясувати основні альтернативні течії (соціокультурні типи, стилі) у середовищі українських інтелектуалів (інтелігенції) Тернополя доби, важливої як для національного руху, так і для розвитку міста. Альтернативні соціокультурні стилі інтелектуалів формувалися на ґрунті своїх попередників, зокрема романтиків. Наукова новизна.Вперше здійснено комплексний аналіз альтернативних соціокультурних течій на рівні провінційного повітового прикордонного міста Австро-Угорської монархії. Регіональний вимір дослідження дозволяє побачити, як тенденції модернізації та українське національне відродження виявлялися в конкретному локальному контексті. На основі мемуарних джерел реконструйовано соціокультурні практики та стилі життя української інтелігенції Тернополя, показано механізми формування альтернативного середовища через самоосвіту, таємні громади та богемні об’єднання. Проаналізовано маловідомі мемуарні свідчення про діяльність таємної учнівської громади, театральне життя міста та типажі професорів-нонконформістів. Висновки. Інтелектуальна субкультура (інтеліґенція) Тернополя, особливо професорсько-студентська частина, вирізнялася в міському соціумі як свого роду перепустка до соціокультурного нонконформізму. Серед інтелектуалів виявів соціокультурної альтернативи було значно більше, аніж поміж іншими міськими типами. Тут траплялися як типи «ориґіналів», так і свідомі представники українолюбної течії та радикальної молоді із таємних самоосвітніх громад, театральна і музична богема, модерністська літературна «циганерія». Від народовського українолюбства і богемності через радикалізм до націоналізму, Модерну і декадансу проходила межа соціокультурної альтернативи у плині життя провінційного адміністративного центру підавстрійської Галичини межі ХІХ і ХХ століть.