КНИЖКОВИЙ СПЕЦФОНД ЯК ІСТОРИЧНЕ ЯВИЩЕ
DOI:
https://doi.org/10.2518/2307-7778.19.2.19Ключові слова:
спецфонд, історичне явище, цензура, заборонена література.Анотація
Мета дослідження –розкрити книжковий спецфонд як унікальне історичне явище в бібліотечній галузі, що виникло на основі радянської цензурної політики. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, системності, науковості, хронології, а також на використанні загальнонаукових методів аналізу, синтезу та узагальнення. Методи історизму та об’єктивності незалежно від стереотипів та суспільно- політичних суджень, дозволили максимально достовірно дослідити причини виникнення спецфондів у бібліотеках УРСР, методику їх поповнення та умови функціонування. Хронологічний метод дав змогу розкрити у часовій послідовності (із середини 20-х рр. ХХ ст. до 1990 р.) виявити етапи поповнення спецфондів забороненою з політичних мотивів літературою. Наукова новизна полягає у створенні та ґрунтовному розкритті періодизації функціонування спецфондів, відповідно до внутрішньополітичних змін в СРСР. Вона складає сім періодів: 1) 20-ті рр. ХХ ст. початковий період виникнення спецфондів у РСФРР та їх поширення в Україні (УСРР); 2) 30-ті – початок 40-х рр. ХХ ст. – розширення мережі спецфондів у бібліотеках та створення умов їх функціонування; 3) 1941–1944 рр. існування спецфондів у роки нацистської окупації; 4) друга половина 40-х – початок 50-х рр. ХХ ст. період повоєнних сталінських репресій; 5) друга половина 50-х – початок 60-х рр. ХХ ст. час «поміркованого» функціонування за «хрущовської відлиги»; 6) друга половина 60-х – середина 80-х рр. ХХ ст. – період «застою»; 7) 1987–1990 рр. завершальний період за «перебудови» та політики «гласності». Висновки. Спецфонд – це унікальне історичне явище, що виникло в умовах радянської тоталітарної системи державного управління й було проявом цензурної політики у межах бібліотечної галузі. Вони утворювались, як таємні відділи бібліотек, де зберігалась література, що була заборонена для вільного поширення в СРСР (УРСР – як його складової) з ідеологічних та політичних мотивів. Сюди потрапляли: видання противників більшовицького режиму; література, яка суперечила комуністичному будівництву; праці сталінських «ворогів народу»; видання з «політичними дефектами»; офіційно заборонені органами цензури видання; емігрантські та іноземні видання, зміст яких суперечив офіційним установкам радянської влади. Зважаючи на унікальність спецфондівської літератури, відділи спецфондів мали унікальний статус у бібліотеці: їх фонд зберігався в закритих приміщеннях; особовий склад працівників формувався з представників Комуністичної партії та радянських «функціонерів»; відділ співпрацював із органами державної безпеки; доступ до видань спецфонду був обмежений – переважно для науковців за спеціальним клопотанням.
Посилання
Баран, В. (1996). Україна 1950–1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 446 с.
Білокінь, С. (2009). Боротьба проти історії. Спецфонди. Українська культура, 1, С. 34–35.
Білокінь, С. (2017). Масовий терор як засіб державного управління в СРСР. 1917–1941 рр. Київ: «Пенмен», 765 с.
Білокінь, С. (1990). На полицях спецфондів у різні роки. Слово і час, 1, С. 69–76.
Блюм, А. В. (2000). Советская цензура в эпоху тотального террора 1929–1953 гг. Санкт-Петербург: Академический проект, 320 с.
Блюм, А. В. (2007). Спецхран. Ред. Ю. А. Гриханов, Библиотечная энциклопедия (с. 982). Москва: Издательство «Пашков дом»
Борисенко, Н. (2018). Дозоване читання: історія спецфонду Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2, С. 48–54.
Боряк, Т. (2009). Історія колишнього спецфонду Державної наукової архівної бібліотеки як депозитарію бібліотечних колекцій «Празького архіву». Бібліотечний вісник. 2009, 2, С. 14–19.
Бур’ян, Л. М. (2004). Бібліотека і репресії у 1930-х років. Скарбниця культури: збірник статей до 175-річчя Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького. Одеса: Студія «Негоціант», 3, С. 102–116.
Высоцкая, З. Г., Врубель, В. А., Маслов, А. Б. & Розеншильд, Л. К. (Сост.) (1995). Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям. Москва, 268 с.
Гапченко, П. & Зворський, С. (2006). Літопис національної парламентської бібліотеки України 1944–1966. (в 4 ч., Ч. 3). Київ, 147 с.
Горяева, Т. М. (Сост.) (1997). История советской политической цензуры: документы и материалы. Москва: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 672 с.
Даниленко, В. М., Касьянов, Г. В., & Кульчицький, С. В. (1991). Сталінізм на Україні: 20–30-ті роки. Київ: «Либідь», 340 с.
Джимбинов, С. (1990). Эпитафия спецхрану? Новый мир, 5, С. 243–252.
Дояр, Л. (2018). Спецфонд Книжкової палати України (1917–1921 рр.): заборонені книгодруки з історичної галузі. Вісник Книжкової палати, 7, С. 49–52.
Дубровіна, Л. А. & Онищенко, О. С. (2009). Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті. Київ, 530 с.
Дубровіна, Л. А. & Онищенко, О. С. (1998). Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського 1918–1941. Київ: НБУВ, 334 с.
Емельянов, Б. В. (2015). Философия специального хранения: факты и комментарии. Известия Уральского федерального университета. Серия 1: Проблемы образования, науки и культуры, 3 (141), С. 188–195.
Єрофєєва, Г. М. & Багрянцева, Л. М. (Уклад.) (2007). Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Події, факти (1944–1979): довідник. (в 4 ч., Ч. 2.). Харків: ХДНБ, 85 с.
Жуков, А. В. (2011). Проблема «спецфондів» та переміщених культурних цінностей. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Київ: Міленіум, 26, 89–95.
Зворський, С. (Упоряд) (2009). Реєстр розсекречених архівних фондів України: міжархівний довідник (в 3 т. Т. 1., кн, 1.). Київ, 244 с.
Зеленов, М. В. (2000). Спецхран и историческая наука в Советской России в 1920–1930-е гг. Отечественная история, 2, С.129–141.
Каракоз, О. О. (2017). Цензура в публічних бібліотеках України 1917–1939 рр. Київ: Ліра-К, 200 с.
Кароєва, Т. Р. (2017). Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва у радянській репресивній системі 1920–30-х років. Бібліотека в умовах сучасності і конструювання майбутнього: матеріали науково-практичної конференції до 110-ї річниці заснування ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва 12 вересня 2017 м. Вінниця. URL: https://library.vn.ua/elibrary/katalog/biblioteka-v-umovax-suchasnosti-i-konstruyuvannya-majbutnogo (дата звернення: 10.09.2019).
Кусий, Л. (2015). Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР. Львів: ЛННБ України ім. В. Стефаника, 197 с.
Литвинець, Ю. (автор-упорядник) (2016). Спецфонд 1937–1939 років. З колекції НХМУ: каталог. Київ: Фенікс, 408 с.
Лютова, К. В. (1999). Спецхран Библиотеки Академии наук: из истории секретных фондов. Санкт-Петербург, 224 с. URL: http://vivovoco.astronet.ru/vv/books/lutova/content.htm (дата звернення: 10.09.2019).
Махотина, Н. В. (2008). Библиотечные спецхраны в контексте истории Сборник материалов научной сессии молодых ученых информационно-библиотечной сети СО РАН. (сс. 29–34). Новосибирск: ГПНТБ СО РАН.
Махотина, Н. В. (2014). Спецхраны в советских библиотеках. Актуальные проблемы развития науки и образования: сб. науч. тр. по материалам междунар. науч.-практ. конф., 5 мая 2014 г. (ч. 4., сс. 21–22). Москва: «АР-Консалт».
Махотина, Н. В. (2009). Цензура и библиотечные спецхраны в СССР. Восьмые Макушинские чтения: материалы науч. конф. 13–15 мая 2009, г. Красноярск. (сс. 261–263). Новосибирск: ГПНТБ СО РАН.
Махотина, Н. В. & Федотова, О. П. (2007). Фонд литературы ограниченного распространения ГПНТБ СО РАН: предпосылки к исследованию. Библиотечные фонды: проблемы и решения, 11. URL: http://www.rba.ru/content/activities/section/12/mag/mag11/13.pdf (дата звернення: 10.09.2019).
Мишанич, О. (1994). Українська література під забороною: 1937–1990. Літературна Україна, 18 серпня, С. 2.
Онищенко, О. С. (2004). Бібліотечний фонд України в контексті Другої світової війни та її наслідки. Ред. кол. О. С. Онищенко, Бібліотеки Києва в період нацистської окупації (1941–1943): дослідження. анотований покажчик. публікації документів. Київ: НБУ ім. В. І. Вернадського. С. 13–35.
Очеретянко, В. І. (2000). Загратована думка. Київ: Рідний край, 150 с.
Сипко, Є. (2002). Про махновський рух за матеріалами спецфонду Книжкової палати України. Вісник Книжкової палати, 7, С. 44–45.
Столяров, Ю. Н. (1991). Библиотечний фонд. Моска: Издательсво «Книжная палата», 270 с.
Стоян, Т. А. (2010). Система політичної цензури в УРСР у 1920–1930-ті рр. Київ: Академія праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України, 480 с.
Устіннікова, О. (2002). Відображення філософських видань на сторінках бібліографічних покажчиків 1918–1921 років (за матеріалами спецфонду Книжкової палати України). Вісник Книжкової палати, 9, 33–34.
Федотова, О. (2000). Аналіз документального масиву видань спецфонду Книжкової палати України періоду 1917–1921 рр. Вісник Книжкової палати, 7, 26–29.
Федотова, О. (2002). Відділ спецфондів у структурі Книжкової палати України (1944–1956 рр.). Вісник Книжкової палати, 4, 28–29.
Федотова, О. О. (2009). Політична цензура друкованих видань в УСРР–УРСР (1917–1990 рр.). Київ: Парламентське видавництво, 352 с.
Федотова, О. (1999). Спецфонд Книжкової палати України: передумови створення, шляхи еволюції та характеристика з позицій сьогодення. Вісники Книжкової палати, 11, 28–32.
Федотова, О. (2004). Спецфонди друкованих видань як форма обмеження інтелектуальної свободи суспільства: до історії створення у 20-х рр. XX ст. Людина і політика, 3, 83–92.
Федотова, О. (2017). Становлення ідеологічного контролю над творами друку в УСРР у 1919–1924 рр. Бібліотечний вісник, 1, 27–31.
Шаповал, Ю. (2001). Україна ХХ століття: особи та події в контексті важкої історії. Київ: «Генеза», 560 с.
Шарапова, Е. В. (2018). Отделы специального хранения: от создания до ликвидации. Наука среди нас, 1(5), С. 25–29.
Шикман, А. П. (1988). Совершенно несекретно. Советская библиография, 6. С. 3–12.
Шилюк, О. (2013). Цензурування бібліотечних фондів у західноукраїнських областях (1939–1991 рр.). Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини, 676–677, С. 143–147.
Ярошенко, Т. (2010). Більше не таємно: розсекречені документи з фондів архіву СБУ – у вільному доступі через бібліотеку Могилянки. Вісник Книжкової палати, 7, 35–37.
