BOOKS SPECIAL FUND AS A HISTORICAL PHENOMENON
DOI:
https://doi.org/10.2518/2307-7778.19.2.19Keywords:
«spetsfond» (special fund), historical phenomenon, censorship, banned literature.Abstract
The purpose of the reseach of the study is to unveil the book special fund as a unique historical phenomenon in the library industry that emerged on the basis of Soviet censorship policy. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity, systematicity, scientificity, chronology, as well as the use of common scientific methods of analysis, synthesis and generalization. Methods of historicism and objectivity, irrespective of stereotypes and socio-political judgments, made it possible to investigate as accurately as possible the causes of the emergence of special funds in libraries of the Ukrainian SSR, the methods of their replenishment and the conditions of functioning. The chronological method made it possible to reveal in a time sequence (from the mid- 1920s to 1990) the stages of replenishment of special funds forbidden by political motives for literature. The scientific novelty is the creation and thorough disclosure of the periodization of the operation of special funds, in accordance with internal political changes in the USSR. It consists of seven periods: 1) 20-ies of the twentieth century the initial period of emergence of special funds in the RSFSR and their distribution in Ukraine (Ukrainian SSR); 2) 30’s – beginning of 40’s of XX century expanding the network of special funds in libraries and creating conditions for their functioning; 3) 1941–1944 existence of special funds during the Nazi occupation; 4) the second half of the 1940s – the beginning of the 1950s the period of post-war Stalinist repression; 5) the second half of the 50’s – the beginning of the 60’s of the XX century the period of «moderate» functioning under the «Khrushchev thaw»; 6) the second half of the 60’s – mid 80’s of the XX century «stagnation» period; 7) 1987–1990 is the final period for «perestroika» and «publicity» policies. Conclusions. The special fund is a unique historical phenomenon that emerged in the context of the Soviet totalitarian system of public administration and was a manifestation of censorship policy within the library industry. They were formed as secret departments of libraries, which kept the literature, which was forbidden for free distribution in the USSR (the Ukrainian SSR – as its component) for ideological and political reasons. These include: the publication of opponents of the Bolshevik regime; literature that contradicted communist construction; the works of Stalin’s «enemies of the people»; publications with «political defects»; officially banned by censorship by the publication; emigrant and foreign editions, the content of which contradicted the official installations of the Soviet authorities. Due to the uniqueness of the special fund literature, the special fund departments had a unique status in the library: their stock was closed indoors; the personnel of the workers were formed from representatives of the Communist Party and Soviet «functionaries»; the department cooperated with national security agencies; access to the special fund’s publications was restricted – mainly to scholars on special request.
References
Баран, В. (1996). Україна 1950–1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 446 с.
Білокінь, С. (2009). Боротьба проти історії. Спецфонди. Українська культура, 1, С. 34–35.
Білокінь, С. (2017). Масовий терор як засіб державного управління в СРСР. 1917–1941 рр. Київ: «Пенмен», 765 с.
Білокінь, С. (1990). На полицях спецфондів у різні роки. Слово і час, 1, С. 69–76.
Блюм, А. В. (2000). Советская цензура в эпоху тотального террора 1929–1953 гг. Санкт-Петербург: Академический проект, 320 с.
Блюм, А. В. (2007). Спецхран. Ред. Ю. А. Гриханов, Библиотечная энциклопедия (с. 982). Москва: Издательство «Пашков дом»
Борисенко, Н. (2018). Дозоване читання: історія спецфонду Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2, С. 48–54.
Боряк, Т. (2009). Історія колишнього спецфонду Державної наукової архівної бібліотеки як депозитарію бібліотечних колекцій «Празького архіву». Бібліотечний вісник. 2009, 2, С. 14–19.
Бур’ян, Л. М. (2004). Бібліотека і репресії у 1930-х років. Скарбниця культури: збірник статей до 175-річчя Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького. Одеса: Студія «Негоціант», 3, С. 102–116.
Высоцкая, З. Г., Врубель, В. А., Маслов, А. Б. & Розеншильд, Л. К. (Сост.) (1995). Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям. Москва, 268 с.
Гапченко, П. & Зворський, С. (2006). Літопис національної парламентської бібліотеки України 1944–1966. (в 4 ч., Ч. 3). Київ, 147 с.
Горяева, Т. М. (Сост.) (1997). История советской политической цензуры: документы и материалы. Москва: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 672 с.
Даниленко, В. М., Касьянов, Г. В., & Кульчицький, С. В. (1991). Сталінізм на Україні: 20–30-ті роки. Київ: «Либідь», 340 с.
Джимбинов, С. (1990). Эпитафия спецхрану? Новый мир, 5, С. 243–252.
Дояр, Л. (2018). Спецфонд Книжкової палати України (1917–1921 рр.): заборонені книгодруки з історичної галузі. Вісник Книжкової палати, 7, С. 49–52.
Дубровіна, Л. А. & Онищенко, О. С. (2009). Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті. Київ, 530 с.
Дубровіна, Л. А. & Онищенко, О. С. (1998). Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського 1918–1941. Київ: НБУВ, 334 с.
Емельянов, Б. В. (2015). Философия специального хранения: факты и комментарии. Известия Уральского федерального университета. Серия 1: Проблемы образования, науки и культуры, 3 (141), С. 188–195.
Єрофєєва, Г. М. & Багрянцева, Л. М. (Уклад.) (2007). Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Події, факти (1944–1979): довідник. (в 4 ч., Ч. 2.). Харків: ХДНБ, 85 с.
Жуков, А. В. (2011). Проблема «спецфондів» та переміщених культурних цінностей. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Київ: Міленіум, 26, 89–95.
Зворський, С. (Упоряд) (2009). Реєстр розсекречених архівних фондів України: міжархівний довідник (в 3 т. Т. 1., кн, 1.). Київ, 244 с.
Зеленов, М. В. (2000). Спецхран и историческая наука в Советской России в 1920–1930-е гг. Отечественная история, 2, С.129–141.
Каракоз, О. О. (2017). Цензура в публічних бібліотеках України 1917–1939 рр. Київ: Ліра-К, 200 с.
Кароєва, Т. Р. (2017). Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва у радянській репресивній системі 1920–30-х років. Бібліотека в умовах сучасності і конструювання майбутнього: матеріали науково-практичної конференції до 110-ї річниці заснування ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва 12 вересня 2017 м. Вінниця. URL: https://library.vn.ua/elibrary/katalog/biblioteka-v-umovax-suchasnosti-i-konstruyuvannya-majbutnogo (дата звернення: 10.09.2019).
Кусий, Л. (2015). Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР. Львів: ЛННБ України ім. В. Стефаника, 197 с.
Литвинець, Ю. (автор-упорядник) (2016). Спецфонд 1937–1939 років. З колекції НХМУ: каталог. Київ: Фенікс, 408 с.
Лютова, К. В. (1999). Спецхран Библиотеки Академии наук: из истории секретных фондов. Санкт-Петербург, 224 с. URL: http://vivovoco.astronet.ru/vv/books/lutova/content.htm (дата звернення: 10.09.2019).
Махотина, Н. В. (2008). Библиотечные спецхраны в контексте истории Сборник материалов научной сессии молодых ученых информационно-библиотечной сети СО РАН. (сс. 29–34). Новосибирск: ГПНТБ СО РАН.
Махотина, Н. В. (2014). Спецхраны в советских библиотеках. Актуальные проблемы развития науки и образования: сб. науч. тр. по материалам междунар. науч.-практ. конф., 5 мая 2014 г. (ч. 4., сс. 21–22). Москва: «АР-Консалт».
Махотина, Н. В. (2009). Цензура и библиотечные спецхраны в СССР. Восьмые Макушинские чтения: материалы науч. конф. 13–15 мая 2009, г. Красноярск. (сс. 261–263). Новосибирск: ГПНТБ СО РАН.
Махотина, Н. В. & Федотова, О. П. (2007). Фонд литературы ограниченного распространения ГПНТБ СО РАН: предпосылки к исследованию. Библиотечные фонды: проблемы и решения, 11. URL: http://www.rba.ru/content/activities/section/12/mag/mag11/13.pdf (дата звернення: 10.09.2019).
Мишанич, О. (1994). Українська література під забороною: 1937–1990. Літературна Україна, 18 серпня, С. 2.
Онищенко, О. С. (2004). Бібліотечний фонд України в контексті Другої світової війни та її наслідки. Ред. кол. О. С. Онищенко, Бібліотеки Києва в період нацистської окупації (1941–1943): дослідження. анотований покажчик. публікації документів. Київ: НБУ ім. В. І. Вернадського. С. 13–35.
Очеретянко, В. І. (2000). Загратована думка. Київ: Рідний край, 150 с.
Сипко, Є. (2002). Про махновський рух за матеріалами спецфонду Книжкової палати України. Вісник Книжкової палати, 7, С. 44–45.
Столяров, Ю. Н. (1991). Библиотечний фонд. Моска: Издательсво «Книжная палата», 270 с.
Стоян, Т. А. (2010). Система політичної цензури в УРСР у 1920–1930-ті рр. Київ: Академія праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України, 480 с.
Устіннікова, О. (2002). Відображення філософських видань на сторінках бібліографічних покажчиків 1918–1921 років (за матеріалами спецфонду Книжкової палати України). Вісник Книжкової палати, 9, 33–34.
Федотова, О. (2000). Аналіз документального масиву видань спецфонду Книжкової палати України періоду 1917–1921 рр. Вісник Книжкової палати, 7, 26–29.
Федотова, О. (2002). Відділ спецфондів у структурі Книжкової палати України (1944–1956 рр.). Вісник Книжкової палати, 4, 28–29.
Федотова, О. О. (2009). Політична цензура друкованих видань в УСРР–УРСР (1917–1990 рр.). Київ: Парламентське видавництво, 352 с.
Федотова, О. (1999). Спецфонд Книжкової палати України: передумови створення, шляхи еволюції та характеристика з позицій сьогодення. Вісники Книжкової палати, 11, 28–32.
Федотова, О. (2004). Спецфонди друкованих видань як форма обмеження інтелектуальної свободи суспільства: до історії створення у 20-х рр. XX ст. Людина і політика, 3, 83–92.
Федотова, О. (2017). Становлення ідеологічного контролю над творами друку в УСРР у 1919–1924 рр. Бібліотечний вісник, 1, 27–31.
Шаповал, Ю. (2001). Україна ХХ століття: особи та події в контексті важкої історії. Київ: «Генеза», 560 с.
Шарапова, Е. В. (2018). Отделы специального хранения: от создания до ликвидации. Наука среди нас, 1(5), С. 25–29.
Шикман, А. П. (1988). Совершенно несекретно. Советская библиография, 6. С. 3–12.
Шилюк, О. (2013). Цензурування бібліотечних фондів у західноукраїнських областях (1939–1991 рр.). Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини, 676–677, С. 143–147.
Ярошенко, Т. (2010). Більше не таємно: розсекречені документи з фондів архіву СБУ – у вільному доступі через бібліотеку Могилянки. Вісник Книжкової палати, 7, 35–37.
