СТАНОВИЩЕ ОСВІТИ У СЕРЕДОВИЩІ ЧЕСЬКОЇ МЕНШИНИ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ (1920–1930-І РР.)

Анотація

Мета дослідження – розкривається становище шкільної освіти у середовищі чеської меншини радянської України в 1920–1930-х рр. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській історіографії проаналізовано ставлення українських чехів до освіти, охарактеризовано процес становлення мережі чеських шкіл, розглянуто особливості організації, проблеми матеріального і кадрового забезпечення навчального процесу у школах для учнів чеської національності, досліджено уніфікацію радянською владою чеського шкільництва. Методологія дослідження. Важливою складовою теоретико-методологічної основи дослідження стали наукові принципи історизму, об’єктивності та системності. Серед використаних загальнонаукових методів дослідження слід виокремити методи критичного аналізу та синтезу, індукції та дедукції. При розробці проблеми застосовувалися спеціально- історичні методи: проблемно-хронологічний та історико-системний. Висновки. Маючи достатній рівень національної свідомості та традиційну схильність до опанування грамоти, чеське населення радянської України упродовж міжвоєнного періоду змушене було відновлювати мережу національних шкіл, діяльність якої припинилася унаслідок відтоку вчительських кадрів під час Першої світової війни та революційного лихоліття за кордон. Очолити цей процес взялася радянська влада. Незважаючи на заходи, що були спрямовані на ідеологізацію шкільного навчання, радянська влада все ж намагалася сприяти залученню чеськомовних учителів до праці у чеських школах та здійснювала спроби покращення їх фінансового забезпечення. Завдяки зусиллям численних ентузіастів в Україні відкрито багато нових чеських шкіл, які, проте, аж до кінця свого існування у «національному» статусі наприкінці 1930-х рр. перебували у тяжкому матеріальному становищі.