ПОШИРЕННЯ ТА КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ СТОГУ У КАРПАТАХ (КІНЕЦЬ XIX – СЕРЕДИНА XX СТ.): КУЛЬТУРНО-ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
Ключові слова:
стіг, культурна адаптація, сіно, Карпати.Анотація
У статті представлений культурно-екологічний аналіз стогу – найбільш розповсюдженої у Карпатському регіоні споруди для зберігання сіна. Автори, на основі власних польових матеріалів, архівних та літературних етнографічних джерел, проаналізували поширення цієї споруди в досліджуваному регіоні, її конструктивні особливості та процес культурної адаптації різних частин стогу до природно-кліматичних умов, особливостей травостою, диких та домашніх травоїдних тварин. Поширення стогу на карті Карпат та його функціональне значення вказує на те, що він може вважатися одним із маркерів Східнокарпатського макрорегіону на межі із Західнокарпатським. З’ясувано, що, незважаючи на свою конструктивну примітивність, морфологія стогу має значну варіативність, спричинену як розмаїттям природних умов різних регіонів й висотно-зональних ніш, так й дією закону полілінійності адаптивної еволюції, яка припускає можливість різних шляхів пристосування в аналогічних умовах середовища. Дослідники зауважили, що там, де чинник впливу діє інтенсивно, або популяція займає широкий спектр екологічних ніш, в процесі еволюції виробилася комбінація із різних адаптаційних прийомів. На прикладі стогу проявляються також інші закони культурної екології, зокрема, правило крос-культурної адаптації. Яскравою ілюстрацією цього правила є стіг на палях у Південних Карпатах; палі на мокрих луках зберігають сіно від вологи, на рівних сухих площадках захищають сіно від поїдання його дикими травоїдними тваринами, на схилах вирівнюють платформу, на філіальних дворах місце під платформою використовується як хлів.
Посилання
Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 610.
Бойко І. Споруди для зберігання сіна та соломи в українських, польських та словацьких Карпатах (ХХ – поч. ХХІ ст.) // Фортеця: збірник заповідника «Тустань»: на пошану Михайла Рожка. Львів: Камула, 2009. Кн. 1. С. 531–549.
Бойко І. Сушіння трави та зберігання сіна в українських та словацьких Карпатах (ХХ – поч. ХХІ ст.) // Народознавчі зошити. Львів, 2008. № 3 4. С. 228–252.
Данилюк А. Традиційна архітектура регіонів України: Полісся. Львів, 2001.
Желтов А.А. Различия в традициях хозяйствования у крестьян центральных уездов Русского Севера в XIX – начале XX вв. // Этноэкологические исследования. Сборник статей к 80-летию со дня рождения В.И. Козлова. Москва, 2004. С. 214–252.
Зубрицкий М. Село Кіндратів (Турецького пов.) // Житє і слово. Львів, 1895 (а). Т. IV. С. 104–112.
Кобільник В. Матеріальна культура села Жукотина Турчанського повіту. Самбір, 1937.
Польові матеріали І. Бойка, 2005 (села: Ощадниця, Зборов, Стара Бистриця, Нова Бистриця, окрес Чадца, Жілінський край, Словаччина).
Польові матеріали І. Бойка та І. Лозинського, 2016 (села: Ворохта, Вороненко, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська обл., Ясеня, Лазещина, Рахівський р-н, Закарпатська обл.).
Польові матеріали І. Бойка, 2014 (комуна Бунешті, жудець Сучава, жудець Сучава, Румунія; села: Гельпа, Поломка, Стрельніки, Любєтова, Погорела, Шум’яц, окрес Брезно, Бансько-Бистрицький край, Словаччина).
Фотоархів Словацького національного музею.
Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 2. // Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1901. Т. ІІ. С. 145–320.
Air Museum of Rural Architecture in South-East Moravia. Strážnice: National Institute of Folk Cultureю, 2009. S. 132.
Bieszczady: Słownik historyczno-krajoznawczy. Część 2: Gmina Cisna. Warszawa, 1996.
Falkowski I. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny. Lwów, 1937.
Král J. Boržava v Podkarpatske Rusi. Praha, 1932–1936.
Král J. Svidovec v Podkarpatske Rusi. Praha, 1927.
Kubijowicz W. Życie pasterskie w Beskidach Magórskich. Kraków, 1927.
Langer J. a kol. Beskydy: zdroj práce a obživy. Třinec-Nebory, 2012. 238 s.
Langer J., Bočková H. Obydlí v Karpatech a přilehlých oblastech balkánských. Syntéza mezinárodního výzkumu. Ostrava, 2010.
Moszyński K. Kultura ludowa słowian. Сz. I: Kultura materialna. Kraków, 1929.
Paládi-Kovács A. A széna takarása a magyar parasztságnál. NK-NT. IV. Budapest, 1970.
Podolák J. Tradičné poľnohospodárstvo na Slovensku. Bratislava, 2008.
Slavkovský P. Agrárna kultúra Slovenska – premeny v čase. Bratislava, 2002. S. 66–67.
Stack. URL: http://www.panoramio.com/user/5248410?with_photo_id=66452850.
Zimmermann W. H. Erntebergung in Rutenberg und Diemen aus archäologischer und volkskundlicher Sicht. Néprajzi Értesítö. Budapest, 1991.
