DISTINCTIONS AND DESIGN FEATURES OF THE HAYSTACK IN THE CARPATHIANS (END OF XIX – THE MIDDLE OF XX CENTURY): CULTURAL AND ENVIRONMENTAL ANALYSIS
Keywords:
haystack, cultural adaptation, hay, Carpathians.Abstract
The article presents the cultural and environmental analysis of the haystack: it is the most common construction for the storage of hay in the Carpathian region. The authors, based on their field materials, archival and literary ethnographic sources, analyzed: the widening of this construction in the studied area, its design features and the process of cultural adaptation of different parts of the haystack to the climatic conditions, the characteristics of the grass, wild and domestic herbivores. The number of the stack on the map of the Carpathians and its operational significance indicate that it can be considered as one of the markers of the East-Carpathian macro-region on the border with the West-Carpathian region. The researchers found out that despite its constructive primitiveness, the haystack morphology has different variations which are caused as with diversity of different areas natural conditions and altitudinal zonal niches, as well as the action of the law of poly-linearity of adaptive evolution, which suggests the possibility of diverse adaptation ways in similar environmental conditions. The researchers noted that where the impact factor acts intensively, or its population occupies a wide range of ecological niches, in the evolution process a combination of different adaptation techniques was revealed. On the example of the haystack, other laws of the cultural ecology were developed, including the rule of crosscultural adaptation. A striking illustration of this rule is a stack on piles in the Southern Carpathians; pails on wet grass meadows keep hay from moisture, on even dry grounds they protect the hay from eating it with wild herbivores, on the hills level the platform, in the courtyards, the place under the platform is used as beans.
References
Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 610.
Бойко І. Споруди для зберігання сіна та соломи в українських, польських та словацьких Карпатах (ХХ – поч. ХХІ ст.) // Фортеця: збірник заповідника «Тустань»: на пошану Михайла Рожка. Львів: Камула, 2009. Кн. 1. С. 531–549.
Бойко І. Сушіння трави та зберігання сіна в українських та словацьких Карпатах (ХХ – поч. ХХІ ст.) // Народознавчі зошити. Львів, 2008. № 3 4. С. 228–252.
Данилюк А. Традиційна архітектура регіонів України: Полісся. Львів, 2001.
Желтов А.А. Различия в традициях хозяйствования у крестьян центральных уездов Русского Севера в XIX – начале XX вв. // Этноэкологические исследования. Сборник статей к 80-летию со дня рождения В.И. Козлова. Москва, 2004. С. 214–252.
Зубрицкий М. Село Кіндратів (Турецького пов.) // Житє і слово. Львів, 1895 (а). Т. IV. С. 104–112.
Кобільник В. Матеріальна культура села Жукотина Турчанського повіту. Самбір, 1937.
Польові матеріали І. Бойка, 2005 (села: Ощадниця, Зборов, Стара Бистриця, Нова Бистриця, окрес Чадца, Жілінський край, Словаччина).
Польові матеріали І. Бойка та І. Лозинського, 2016 (села: Ворохта, Вороненко, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська обл., Ясеня, Лазещина, Рахівський р-н, Закарпатська обл.).
Польові матеріали І. Бойка, 2014 (комуна Бунешті, жудець Сучава, жудець Сучава, Румунія; села: Гельпа, Поломка, Стрельніки, Любєтова, Погорела, Шум’яц, окрес Брезно, Бансько-Бистрицький край, Словаччина).
Фотоархів Словацького національного музею.
Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 2. // Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1901. Т. ІІ. С. 145–320.
Air Museum of Rural Architecture in South-East Moravia. Strážnice: National Institute of Folk Cultureю, 2009. S. 132.
Bieszczady: Słownik historyczno-krajoznawczy. Część 2: Gmina Cisna. Warszawa, 1996.
Falkowski I. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny. Lwów, 1937.
Král J. Boržava v Podkarpatske Rusi. Praha, 1932–1936.
Král J. Svidovec v Podkarpatske Rusi. Praha, 1927.
Kubijowicz W. Życie pasterskie w Beskidach Magórskich. Kraków, 1927.
Langer J. a kol. Beskydy: zdroj práce a obživy. Třinec-Nebory, 2012. 238 s.
Langer J., Bočková H. Obydlí v Karpatech a přilehlých oblastech balkánských. Syntéza mezinárodního výzkumu. Ostrava, 2010.
Moszyński K. Kultura ludowa słowian. Сz. I: Kultura materialna. Kraków, 1929.
Paládi-Kovács A. A széna takarása a magyar parasztságnál. NK-NT. IV. Budapest, 1970.
Podolák J. Tradičné poľnohospodárstvo na Slovensku. Bratislava, 2008.
Slavkovský P. Agrárna kultúra Slovenska – premeny v čase. Bratislava, 2002. S. 66–67.
Stack. URL: http://www.panoramio.com/user/5248410?with_photo_id=66452850.
Zimmermann W. H. Erntebergung in Rutenberg und Diemen aus archäologischer und volkskundlicher Sicht. Néprajzi Értesítö. Budapest, 1991.