ПІДГОТОВКА ТА ПРОФЕСІЙНА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗАЛІЗНИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНСЬКОЇ РСР У 1960-Х РР.

Анотація

У статті досліджується підготовка і забезпечення якості професійних кадрів для залізниць Українській РСР у період 1960-х рр., рівень їхньої освіченості та процес адаптації у виробниче середовище. Процеси становлення системи підготовки кадрів для залізничного транспорту проходили в складних суперечливих соціальних й економічних умовах. Була сформована розгалужена навчальна мережа, яка поєднувала традиційні спеціальні навчальні заклади (технічні школи, технікуми та університети) і технічне навчання на відділеннях залізниць (індивідуальне навчання, школи передового досвіду, школи майстрів, курси). Потужною та особливо популярною була система заочної освіти. Вказані позитивні тенденції проявились перш за все у підвищенні освітнього рівня робітників транспорту, особливо локомотивної служби та помітному збільшенні частки інженерно-технічних працівників. Забезпечити залізничний транспорт в основному вдалося кадрами масових професій, тоді як відчувався гострий дефіцит інженерно-технічного персоналу. Їх обов’язки виконували переважно практики. На це вплинула й відсутність належного стимулювання молодих фахівців, нерозв’язаність житлового питання та загальна безперспективність продовження роботи у сфері залізничного транспорту.