POLITICAL ACTIVITY OF UKRAINIAN NATIONAL-DEMOCRATIC ALLIANCE (UNDA) ON IMMIGRATION (1940S – 1980S)

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/2307-7778/2023.2.5

Keywords:

Ukrainian National Democratic Alliance, Ukrainian National Council, Ukrainian Peoples Republic, M. Demkovych-Dobriansyi.

Abstract

The purpose of the article is to analyze the political activities of the UNDA in exile (1940s–1980s) based on official documents, archival sources, published newspaper articles, and memoirs. The research methodology is based on the principles of historicism, verification, authorial objectivity, as well as the use of general scientific and special historical methods. Scientific novelty. Using archival documents and a wide palette of newspaper articles, memoirs and special literature, for the first time in Ukrainian historiography, the main vectors of UNDA activity in second half of. XX century and for the first time the materials of the personal archival fund of UNDA member M. Demokovych-Dobryansky were put into scientific circulation. Conclusions. UNDA, as the most popular Western Ukrainian political party of the interwar period, was destroyed with the advent of Bolshevik rule in September 1939. Many of its members were arrested or went abroad. It was revived on the territory of Germany immediately after the end of the Second World War through the efforts of V. Mudryi, D. Erstenyuk, M. Dobriansky and others. After the restoration, the UNDA became part of the Ukrainian emigration parliament, the Ukrainian National Council (UNC), which represented the Ukrainian People's Republic. UNDA took an active part in the activities of the UNR during the 1950s and 1960s. In 1967–1978 UNDA was divided on two parts and one of it left UNC for a decade. Afterwards UNDA was a part of UNC until 1992.

References

Гловінський, Є. (1955). З приводу статті М. Добрянського. Мета. 9, С. 10–11.

Городиський, З. (1993). Українська Національна Рада. Історичний нарис. Київ, 144 c.

Державний Центр Української Народньої Республіки в екзилі: Статті і матеріали (1993). За ред. Л. Винара і Н. Пазуняк. Філадельфія, Київ, Вашингтон, 494 с.

Добрянський, М. (1955). До питання кризи в Державному Центрі У.Н.Р. Українські Вісті. 73–75, С. 2.

Добрянський, М. (1969). Документи і матеріали до сучасної ситуації в Українській Національній Раді. Збірник. Мюнхен, 112 с. Добрянський, М. (1971). Розпочинаймо дискусію. Вісті УНДО. 1, С. 17–19.

Добрянський, М. (1969). Становище в Державному Центрі в екзилі й актуальні завдання. Українське Життя. 28 вересня, С. 5.

Заява Українського Національно-Демократичного Об’єднання до становища в Державному Центрі УНР. (1970). Українські Вісті. 13 вересня, С. 2.

Ерстенюк Д. (1969). УНДО на еміграції (до останніх подій в УНРаді). Новий Шлях. 22 березня, С. 3.

Історія українського парламентаризму: від допарламентських форм організації політичного життя до сьогодення (2010). Київ, 635 с. Кедрин, І. (1961). Цілі 5-ої Сесії УНРади. Свобода. 24 травня, С. 2.

Консолідаційна комісія закінчила працю, ОУН, УРДП і УНДО звертаються до УНРади. (1978). Свобода. 22 грудня, С. 3.

Крайова конференція УНДО (1969). Українські Вісті. 9 лютого, С. 1.

Кравець, Д. (2020). Єврейський та польський дискурси у середовищі української діаспори в 1940-х – 1980-х рр. (за матеріалами архіву М. Демковича-Добрянського) [Jewish and Polish discourses among the Ukrainian diaspora in the 1940s and 1980s (based on the archives of M. Demkovych-Dobriansky)].

Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». 31. С. 157–164.

Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Опозиційні партії УНДО й УРДП вернулися до УНРади (1978). Свобода, 9 лютого, С. 2.

Паньківський, К. (1968). Від комітету до Державного Центру. Нью-Йорк; Торонто, 284 с. Президія УНРади відбула пленарне засідання (1970). Свобода. 3 липня, С. 1.

Соляр, І. (2011). Зовнішні орієнтації національно-державницьких партій Західної України (1923–1939). Львів, 354 с.

Український парламентаризм на еміграції. Державний центр УНР: документи і матеріали. 1920–1992. (2012). Упоряд. В. Яблонський. Київ. 840 с.

Ундівець. (1969). Відновлення УНДО. Вільне Слово, 3 травня, С. 2.

УНДО протестує проти політики розбивання партій, яку застосовують сьогодні керівники ДЦ УНР (1969). Українські Вісті, 29, С. 2. Федорончук, В. (1970). Неповажний документ. Мета. 11, С. 5.

Яворський, О. (1968). З приводу заяви 35-ох. Вільне Слово. 30 березня, С. 4–5.

Published

2023-11-29