MODERN UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY OF THE OLD BELIEVERS
Keywords:
Old Believers, schism, historiography, modern Ukrainian historiography.Abstract
In the article the main directions of study which are formed in modern Ukrainian historiography are considered and are devoted to the study of the Old Believers. The author’s approach is revealed and the methodological basis of studying the history of the Old Believers by Ukrainian researchers is presented. The characteristics of the works of the most famous specialists in this field of scientific research are given and their features are determined. The prospects of further study of this topic in domestic science are illustrated.
References
Костомаров Н. И. История раскола у раскольников // Раскол: исторические монографии и исследования. Смоленск, 1994. С. 210–310. 2. Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования. СПб., 1872. Т. ХІІ. Начало единодержавия в Древней Руси. 465 с.
Мордвінцев В. Поява та поширення старообрядництва в Україні // Етнічна історія народів Європи: Національні меншини. Етноархеологія. Київ: Стилос, 1999. № 3. С. 42–48.
Мордвінцев В. Політика російської імперії щодо старообрядців у першій половині XVIII ст. // Український богослов. Історичний і теологічний щорічник. К., 2003. Вип. 2. С.254–266.
Мордвінцев В. Старообрядницькі громади України другої половини XVIII століття та ставлення до них влади // Соціум: альманах соціальної історії. К., 2002. Вип. 1. С. 191–202.
Мордвінцев В. Ставлення російського та українського урядів до старообрядництва в другій половині XVIII ст. // Гуманітарний SEMINARIUM: науково-практичний щорічник. К., 2003. № 1. С. 61–67.
Романова Е. В. Массовые самосожжения старообрядцев в России в XVII–XIX вв. СПб.: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2012. 288 с.
Романова Е. В. Массовые самосожжения в старообрядчестве (XVII–XIX века): практика и догматика: автореф. дис. на соиск. науч. степ. канд. ист. наук: спец. 07.00.07 «Этнография, этнология, антропология». СПб., 2005. 18 c.
Потоцький В. П. Релігійне сектантство в Харківській губернії (1861–1917 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України». Харків, 2004. 19 с.
Пригарин А. О численности старообрядцев Буджака в первой половине ХIХ века: динамика процессов формирования этноконфесиональной группы // Stratumplus: культурная антропология и археология: Причерноморские этюды. № 6. С. 128–142.
Пригарин А. А. Русские старообрядцы на Дунае: формирование этноконфессиональной общности в конце XVIII – первой половине ХІХ вв. / Отв. Ред. О. Б. Демин. Одесса-Измаил-Москва: «СМИЛ»- »Археодоксия», 2010. 528 с.
Пригарин А. Переселение некрасовцев из Добруджи в Бессарабию: 1830–1835 гг. // Культура русских старообрядцев в национальном и международном контексте. Бухарест: Критерион, 2001. Вып. 3. С. 376–404.
Прігарін О. А. Господарські традиції липован України: Буджак і Буковина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології та етнології. Чернівці: Прут, 2005. Т. 2 (20). С. 88–94.
Прігарін О.А. Житло в обрядовості липован Подунав’я: будівельні та новосільні звичаї // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інститут. Ізмаїл, 2000. С. 31–33.
Федорова А. І. Старообрядницькі общини Південної Бессарабії у XIX – першій половині XX ст.: історико-конфесійний аспект: дис. канд. іст. наук: 07.00.02 «Всесвітня історія». Одеса, 2005. 238 с.
Федорова А. І. Старообрядницькі монастирі на півдні Бессарабії // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл, 2002. Вип. 12. С. 20–22.
Федорова А. І. Особливості положення старообрядців Південної Бессарабії під владою Російської імперії (1812–1856 рр.) // Інтелігенція і влада. Громадсько-політичний науковий збірник. Серія: історія. Одеса: Астропринт, 2004. Вип. 3. С. 63–72.
Федорова А. І. Інститут місіонерства та старообрядці Подунав’я // Інтелігенція і влада. Громадсько-політичний науковий збірник. Серія: історія. Вип. 1. Одеса: Астропринт, 2003. С.67–73.
Федорова А. І. Новий рік у липован Українського Подунав’я // Науковий вісник. Гуманітарні науки: історія, соціологія, політологія, психологія, мистецтвознавство. Київ-Одеса, 2002. №5. С. 8–13.
Федорова А. І. Маргіналістика у вивченні історії старообрядництва Подунав’я // Інтелігенція і влада: збірник наукових праць. Одеса, 2013. Вип. 29. С. 175–185.
Волошин Ю. В. Розкольницькі слободи на території Північної Гетьманщини у ХVІІІ столітті: історико-демографічний аспект. Полтава: АСМІ, 2005. 312 c.
Волошин Ю. Міграція російських старовірів на територію Гетьманщини у світлі переписів І пол. XVIII ст. // Київська старовина. 2001. № 3. С. 130–162.
Волошин Ю.В. Урядова політика щодо російських старообрядців на Стародубщині у XVIII столітті // Український історичний журнал. 2006. № 1. С. 14–27.
Волошин Ю. Структура семьи в «государевых описных малороссийских раскольничьих слободах» (на примере слободы Деменка Топальской сотни Стародубского полка) // Сословия, институты и государственная власть в России. Средние века и раннее Новое время. М., 2010. С.932–948.
Волошин Ю. Ссоры в старообрядческом обществе XVIII века: история одного конфликта // Православие: Конфессия, институты, религиозность (XVII–XX вв.). СПб.: Изд-во Европейского университета в Санкт- Петербурге, 2009. Вып. 6. С. 30–46.
Таранец С. Старообрядчество в Российской империи (конец ХVII – начало ХХ века). К., 2012. Т. 1. Взаимоотношения старообрядческих сообществ с государством и официальной Церковью. 702 c.
Таранец С. Старообрядчество в Российской империи (конец ХVII – начало ХХ века). К., 2012. Т. 2. Старообрядчество в социокультурном контексте. 686 с.
Таранец С. КуренёвскоеТримонастырье: история русского старообрядческого центра в Украине. К., 1999. 160 с.
Таранец С. Старообрядчество Подолии. К., 2000. 239 с.
Таранец С. Старообрядчество Киева и Киевской губернии. К., 2001. 260 с.
Єремєєв П. В. Старообрядці Харківської губернії (1825–1917): соціальна структура та кількісні характеристики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.02 «Всесвітня історія». Харків, 2014. 20 с.
Єремєєв П. В. Старообрядництво Харківщини (1825–1843 рр.) чисельність, локалізація, конфесійний та становий склад // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. 2010. Вип. 13. С. 109–120.
Бельский А. В. Старообрядцы и архиепархия юга Украины в XVIII–ХХ веках // Культура народов Причерноморья. 1997. № 2. С. 112–116.
Бєльський О. В. Старообрядництво в Південній Україні: формування та розвиток у другій половині XVIII – на початку ХХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України». Запоріжжя, 2007. 19 с.
Кучерявенко І. Ф. Ізмаїльсько-Бессарабська старообрядницька єпархія як історико-культурний та конфесійний феномен (1857–1946 рр.): дис. канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України». Ізмаїл, 2007. 251 с.
Кучерявенко І. Ф. Історія та сучасність старообрядницького іконопису // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. К.: Інститут історії України НАН України, 2006. Вип. ХІ. С. 268–273.
Доля старообрядства в XX – на початку XXI ст.: історія та сучасність. Збірник наукових праць та матеріалів / Відпов. ред. та упоряд.
С. В. Таранець. К., 2013. Вип. 6. 240 с.
