ЕНЦИКЛІКА «CASTI CONNUBII» ТА ІНСТИТУТ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ СІМ’Ї В ГАЛИЧИНІ (ПЕРША ТРЕТИНА XX СТ.)

Анотація

У статті розглянуто енцикліку Папи Пія ХІ «Casti Connubii» (1930 р.) у контексті шлюбно-сімейної політики греко-католицької церкви в Галичині в першій третині ХХ ст. Метою дослідження є аналіз впливу цього церковного документа на морально-етичні настанови греко-католицького духовенства та на формування подружньої культури серед українського населення Галичини.Увага зосереджена на актуальних для тогочасного суспільства питаннях подружньої вірності, розлучень, еміграції, демографічної кризи тощо. Методологічною основою дослідження стали міждисциплінарні підходи, які поєднують історико-релігієзнавчий, соціально-антропологічний і джерелознавчий аналіз. Наукова новизна полягає у спробі переосмислити енцикліку «Casti Connubii» не лише як частину католицької доктрини, а і як інструмент суспільного впливу, що активізував громадську позицію греко-католицького духовенства в захисті традиційної християнської родини. У висновках зазначається, що енцикліка «Casti Connubii» стала відповіддю католицької церкви на моральні та соціальні виклики часу. У галицькому контексті вона сприяла консолідації духовенства навколо ідеї захисту сім’ї, слугувала основою пасторальної та освітньої діяльності, а також підтримувала моральний авторитет ГКЦ в умовах нових викликів.