ПСКОВ ТА ЙОГО НАСЕЛЕННЯ У ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЖЕРЕЛАХ XIII–XV СТ.
Ключові слова:
Псков, населення, історичне джерело, топонім, хронікиАнотація
У статті розглядаються та аналізуються відомості західноєвропейських джерел XIII–XV ст. про місто Псков і його населення. Псков у середньовічних іноземних джерелах починає згадуватися з XIII ст. Про місто та його жителів найбільше інформують німецькі хроніки. Проте тільки в щоденнику дипломата і мандрівника Жільбера де Ланноа існують відомості про структуру Пскова. Назва міста в аналізованому нами наративу передається, в основному, з коренем plesk-/plesc-. Більшість західноєвропейських хронік населення Пскова називає “русами” (“рузи”, “рутени”).
Посилання
Пашуто В. Т. Героическая борьба русского народа за независимость (XIII век) / В. Т. Пашуто. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1956. – 280 с. 2. Пашуто В. . Внешняя политика Древней Руси / В. Т. Пашуто. – М.: Наука, 1968. – 472 с. 3. Тихомиров М. Н. Древнерусские города / М. Н. Тихомиров. – М.: Политиздат, 1956. – 478 с. 4. Тихомиров М. Н. Борьба русского народа с немецкими интервентами в XII-XV вв. / М. Н. Тихомиров // Древняя Русь. – М.: Наука, 1975. – С. 303–367. 5. Pickhan G. Gospodin Pskov: Entstehung und Entwicklung eines städtischen Herrschaftszentrums in Altrußland / G. Pickhan. – Wiesbaden: Harrassowitz, 1992. – 364 f. 6. Иванов Д. И. Московско-литовские отношения в 20-е годы XV столетия / Д. И. Иванов // Средневековая Русь. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – Вып. 2. – С. 79–115. 7. Валеров А. В. Новгород и Псков: Очерки политической истории Северо-Западной Руси XI–XIV веков / А. В. Валеров. – СПб.: Алетейя, 2004. – 315 с. 8. Хрусталёв Д. Г. Северные крестоносцы. Русь в борьбе за сферы влияния в Восточной Прибалтике XII–XIII вв. / Д. Г. Хрусталёв. – СПб.: Евразия, 2009. – Т. 1. – 416 с. 9. Хрусталёв Д. Г. Ледовое побоище и статус Пскова / Д. Г. Хрусталёв // Ледовое побоище в зеркале эпохи. – Липецк: Липецкий государственный педагогический университет, 2013. – С. 69–91. 10. Пашуто В. Т. Рифмованная хроника как источник по русской истории / В. Т. Пашуто // Проблемы общественно-политической истории России и славянских стран. – М.: Восточная литература, 1963. – С. 102–108. 11. Шушарин В. П. Древнерусское государство в западно- и восточноевропейских средневековых памятниках / В. П. Шушарин // Древнерусское государство и его международное значение. – М.: Наука, 1965. – С. 420–454. 12. Саганович Г. Н. Русь в прусских хрониках XIV–XV веков / Г. Н. Саганович // Славяне и их соседи. – М.: Наука, 1999. – Вып. 9. – С. 100–104. 13. Мунд С. Описание Новгорода и Пскова в мемуарах VOYAGES ET AMBASSADES рыцаря Гильбера де Ланнуа / С. Мунд // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. – 2002. – № 1 (7). – С. 47–50. 14. Кирпичников А. Н. Псков в преддверии нового времени и сообщения иностранцев об этом городе / А. Н. Кирпичников // Псков в российской и европейской истории. – М.: Московский государственный университет печати, 2003. – С. 39–58. 15. Кудрявцев О. Великая Русь рыцаря де Ланноа: Первое Западное описание Руси / О. Кудрявцев // Родина. – № 12. – 2003. – С. 76–79. 16. Полное собрание русских летописей. – Л.: Академия наук СССР, 1926. – Т. I. Лаврентьевская летопись. – Вып. 1. Повесть временных лет. – 286 стб. 17. Полное собрание русских летописей. – СПб.: Тип. М.А. Александрова, 1908. – Т. II. Ипатьевская летопись. – 573 с. 18. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / [Под ред. А.Н. Насонова]. – М.-Л.: Академия наук СССР, 1950. – 561 с. 19. Псковские летописи / [Под ред. А.Н. Насонова]. – М.: Академия наук СССР, 1955. – Вып. II. – 364 с. 20. Полное собрание русских летописей. – СПб.: Тип. Э. Праца, 1862. – Т. IX. Ніконовская летопись. – 256 с. 21. Янин В.Л. и др. Новгородские грамоты на бересте (из раскопок 1977–1983 гг.). Комментарии и словоуказатель к берестяным грамотам (из раскопок 1951–1983 гг.) / В.Л. Янин, А.А. Зализняк. – М.: Наука, 1986. – (Т. VIII). – 312 с. 22. Янин В. Л. и др. Новгородские грамоты на бересте (из раскопок 1984–1989 гг.) / В. Л. Янин, А. А. Зализняк. – М.: Наука, 1993. – (Т. IX). – 352 с. 23. Янин В. Л. и др. Новгородские грамоты на бересте (из раскопок 1997–2000 гг.) / В. Л. Янин, А. А. Зализняк, А. А. Гиппиус. – М.: Русские словари, 2004. – (Т. XI). – 288 с. 24. Brückner A. Słownik etymologiczny języka polskiego / A. Brückner. – Kraków: Nakł. Krakowskiej Społki Wydawniczej, 1926. – 806 s. 25. Rospond S. Ze studiów nad polską toponomastyką: XI. Zagadkowa nazwa Pcim / S. Rospond // J. Polski. – 1965. – Roc. XLV. – S. 8–12. 26. Нерознак В. П. Названия древнерусских городов / В. П. Нерознак. – М.: Наука, 1983. – 208 с. 27. Тригуб Л. Г. и др. Этимологический анализ субстратных топонимов древнерусского языка (на материале воскресенской летописи) / Л. Г. Тригуб, Е. А. Семак // Психолого-педагогічні та лінгвістичні аспекти викладання мовознавчих дисциплін у вищій та середній школі. Матеріали наукової конференції. – Миколаїв: МФ НаУКМА, 1998. – С. 83–90. 28. Васильев В. Л. Заметки по славянской топонимической архаике Новгородской земли (Псижа, Плюсса, Плиска, Пскова и др.) / В. Л. Васильев // Вопросы ономастики. – 2008. – № 6. – С. 5–17. 29. Preiss P. Pihkwa, der Esthnische Name für Pleskau / P. Preiss // Das Inland. – 1839. – № 13. – F. 197–200. 30. Mikkola J. J. L’avance des Slaves vers la Baltique / J. J. Mikkola // Revue des études slaves. – 1921. – T. 1. – Fasc. 3–4. – P. 198– 203. 31. Трусман Ю. О происхождении названия г. Пскова / Ю. Трусман // Живая старина. – 1894. – Вып. I. – С. 120–122. 32. Sabler G. Der Ursprung der Namen Pskov, Gdov etc. / G. Sabler // Известия Императорской Академии Наук. VI серия. – 1914. – Т. 8. – Вып. 12. – С. 815–840. 33. Попов А. И. Следы времен минувших: Из истории географических названий Ленинградской, Псковской и Новгородской областей / А. И. Попов. – Л.: Наука, 1981. – С. 69–72. 34. Генрих Латвийский. Хроника Ливонии / Генрих Латвийский; Введение, перев. и коммент. С. А. Аннинский. – М.-Л.: Академия наук СССР, 1938. – 608 с. 35. Livländische Reimchronik mit Anmerkungen, Namenverzeichniss und Glossar / Herausgegeben von L. Meyer. – Paderborn: Verlag von F. Schöningh, 1876. – 416 p. 36. Матузова В. И. и др. Крестоносцы и Русь. Конец XII в. – 1270 г. Тексты, перевод, комментарий / В. И. Матузова, Е. Л. Назарова. – М.: Индрик, 2002. – 488 с. 37. Wartberge H. Chronicon Livoniae / H. Wartberge; Herausgegeben von E. Strehlke. – Leipzig: Verlag von S. Hirzel, 1863. – 172 p. 38. Клейненберг И. Э. и др. Западные источники / И. Э. Клейненберг, И. П. Шаскольский // Ледовое побоище 1242 г. Труды комплексной экспедиции по уточнению места Ледового побоиша. – М.-Л.: Наука, 1966. – С. 193–240. 39. Voyages et ambassades de messier Guillebert de Lannoy, 1399–1450 / G. de Lannoy. – Mons: Typ. D’em Hoyois, 1840. – 140 p. 40. Długosz J. Roczniki czyli kroniki sławnego królestwa polskiego / J. Długosz. – Warszawa: Naukowe PWN SA, 2009. – Ks. 11 (1413–1430). – 370 s. 41. Długossius J. Historiae Polonicae / J. Dlugossius. – Cracoviae: Czas, 1877. – T. IV. Libri XI. XII. – 733 p. 42. Лущай Ю. В. Русь у IX столітті за даними Длугоша і Стрийковського / Ю. В. Лущай // Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років: Матеріали міжнародної наукової конференції. 19–20 листопада 2010 року, м. Чернігів. – Луцьк: Терен, 2011. – С. 188–199. 43. Герберштейн С. Записки о Московии / С. Герберштейн; [Под ред. А. Л. Хорошкевич]. – М.: Памятники исторической мысли, 2008. – Т. I. – 776 с. 44. Штаден Г. Записки о Московии / Г. Штаден; Отв. ред. А. Л. Хорошкевич. – М.: Древлехранилище, 2008. – Т. 1. – 584 с. 45. Olearius A. Relation du voyage en Moscovie, Tartarie et Perse / A. Olearius. – Paris: chez J. Dupuis, 1666. – T. I. – 686 p. 46. Меховский М. Трактат о двух Сарматиях [Пер. С.А. Аннинского] / М. Меховский. – М.-Л.: Академия наук СССР, 1936. – 300 с. 47. Stryjkowski M. Kronika Polska, Litewska, Żmódzka i wszystkiéj Rusi / M. Stryjkowski. – Warszawa: Nakł. G.L. Glücksberga, 1846. – T. I. – 392 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
