СПОГАДИ АНАТОЛІЯ ДУБЛЯНСЬКОГО ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В РОКИ НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ УКРАЇНИ (1941–1944 РР.)
DOI:
https://doi.org/10.2518/2307-7778.19.2.15Ключові слова:
УАПЦ, окупація, спогади, Анатолій Дублянський, ієрархія, церковне життя, Волинь.Анотація
Мета дослідження – на основі спогадів учасника церковно-релігійного життя Волині Анатолія Дублянського, архівних документів та інших джерел дослідити діяльність Української Автокефальної Православної Церкви в роки німецької окупації України (1941–1944 рр.). Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та науковості. При написанні дослідження були використані історико-порівняльний, проблемно- хронологічний і структурно-функціональний методи. Наукова новизна полягає в тому, що історію Української Автокефальної Православної Церкви в період німецької окупації (1941– 1944 рр.) вперше в український історіографії висвітлено на основі невідомих раніше спогадів Анатолія Дублянського та архівних документів. Висновки. Таким чином, для вивчення діяльності УАПЦ в період нацистської окупації важливим і цінним джерелом є спогади сучасника і активного учасника тих подій – Анатолія Дублянського – майбутнього митрополита Західноєвропейського і Паризького УАПЦ в діаспорі. Аналізуючи ці спогади та інші джерела вдається з’ясувати, що з початком нацистської окупації України серед українського населення з’явилася надія на відродження культурного та релігійного життя. Незважаючи на заборони та перешкоди, православні українці намагалися активно проводити церковно-релігійне життя. Проте для цього періоду характерним є існування двох православних церков: Автокефальної та Автономної, об’єднання яких, на превеликий жаль, так і не відбулося. Найважливішим для УАПЦ у цей період було створення власного єпископату, що свідчило про оформлення її як окремої структури на чолі з адміністратором Полікарпом (Сікорським), який доклав багато зусиль для облаштування церковного життя в Україні, зокрема на Волині.
Посилання
Борщевич, В. (2000). Українське церковне відродження на Волині (20–40-і рр. ХХ ст.). Луцьк: РВВ «Вежа», 254 с.
Власовський, І. (1975). Нарис історії Української православної церкви. Нью-Йорк – Бавн-Брук, 1975. Том IV. Ч. 2. 416 с.
Два роки. Спогади з часів німецької окупації. Fr. Anatoli Dubliansky papers. Box 2. Folder 19. Ukrainian History and Educational Center Archives. Somerset, New Jersey (USA).
Двірна, К., Дробот, М. (2017). Німецька окупаційна політика та духовно-релігійне життя на Волині 1941–1944 рр. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Історичні науки. № 7 (29). С. 18–25.
Дударчук, Л. (2018). Становище духовенства Української Автокефальної Православної Церкви на Волині в умовах німецької окупації (1941–1944 рр.). URL: https://risu.org.ua/ua/index/studios/studies_of_religions/73419/
Зек, Б. (2017). Луцьк у роки нацистської окупації (1941–1944): монографія. Луцьк: Вежа-Друк, 421 с.
Лист Анатолія Дублянського до Віталія Мельника. 22.05.1992 р. Волинський краєзнавчий музей. Інв. №КДФ–106832, КВ–25058.
Мартирологія Українських Церков у чотирьох томах. (1987). Том І. Українська Православна Церква: документи, матеріали, християнський самвидав України. Торонто–Балтомир. 1207 с.
Мизак, Н., Боднар, В. (2011). Рух за відродження Української Автокефальної Православної Церкви в умовах німецької окупації України у 1941–1944 рр. Релігія та Соціум. № 2 (6). С. 57–65.
Оголошення. (1942). Український голос. 21 травня. С. 4.
Шляхи мого життя. Волинський краєзнавчий музей. Інв. № КДФ–17140, КВ–74322.