РОЛЬ І МІСЦЕ СТЕПАНА КАЧАЛИ У ЗАСНУВАННІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА “ПРОСВІТА”
Ключові слова:
Степан Качала, “Просвіта”, Східна Галичина, Австро-Угорщина, “Слово”Анотація
У статті проаналізовано роль і місце Степана Качали у заснуванні і діяльності товариства “Просвіта” в Східній Галичині. Розкрито його значення у формуванні національної свідомості українців у 60-ті роки ХІХ ст.
Посилання
Алексієвець М. М., Зуляк І. С. Діяльність “Просвіти” у національно-культурному відродженні Східної Галичини (1868–1914) / М. М. Алексієвець, І. С. Зуляк. – Тернопіль: ТДПУ, “Літопис”, 1999. – 184 с. 2. Андрусяк Т. Роль “Просвіти в розвитку української правової думки / Т. Андрусяк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 19. – Львів, 2010. – С. 160–163. 3. Аркуша О. Український національно-політичний рух у Галичині наприкінці 80-х рр. XIX ст. / О. Аркуша // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 3–4. – Львів, 1997 – С.118 – 139 с. 4. Дорош Є. С. Качала / Є. Дорош. – Тернопіль, 2000. – 72 с. 5. Дорош Є. Родина Качалів в історії Галичини / Є. Дорош, В. Слюзар. – Т.: Підручники і посібники, 2010. – 160 с. 6. З над Стира. Що должна дилати наша интелигенція народна // Слово. – 1868. – № 9. – С. 2–4. 7. Качала С. Відповідь на відповідь. Шельпаки, 9. грудня 1870. / С. Качала // Основа. – № 25.– 18 (30) грудня 1870.– С. 2–3. 8. Качала С. Из Шельпак. Погляд на справи русско- народнии в началі года 1868 / С. Качала // Слово. – № 2. – 6 (18) січня 1868. – С. 3. 9. Качала С. Из Шельпак. Еще о русско-народном обществі / С. Качала // Слово. – № 27. – 6(18)квітня 1868. – С. 2. 10. Качала С. Из Шельпак. Побудка до більше ревной и рішительной діятельности / С. Качала // Слово. – № 33. – 1870. – С. 4. 11. Качала С. Шельпаки, дня 12, р. жовтня / С. Качала // Основа. – № 8. – 20 жовтня (1 падолиста) 1870. – С.2–3. 12. Качала С. Шельпаки, дня 2, р. грудня 1870 / С. Качала // Основа. – № 25. – 18 (30 грудня) 1870. – С. 4. 13. Качала С. Шельпаки, дня 21, р. жовтня 1870 / С. Качала // Основа. – № 11. – 30жовтня (11 падолиста) 1870. – С. 3. 14. Качала С. Що нас губить, а що нам помочи може. Письмо для руських селян / С. Качала. – Львів, 1869. – 56 с. 15. Куций І. Степан Качала у контексті українського історіографічого процесу / І. Куций // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль, 2008. – Вип. 2, ч. 2. – С. 57–63. 16. Мокляк Я. Українська молодь в програмі ордену Змертвихвстанців. Дві думки у справі “руського інтернату” у Львові (Валеріан Калінка і Степан Качала) / Я. Мокляк // Південний архів. Історичні науки. – 2002. – Вип. 7. 17. Мудрий М. Галицькі народовці в 60-х роках ХІХ століття: спроба модернізації української ідеї / М.Мудрий // Молода нація. Альманах. – Київ, 1996. – Вип. 3. – С. 213–219. 18. Пашук В. Просвітницькі ідеї о. Степана Качали / В. Пашук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 2010. – № 19. – C. 345–380. 19. Пашук В. Товариство “Просвіта” крізь призму “Слова”: до історії стосунків укр. громадсько-політ. угруповань Галичини (народовців і москвофілів) в др. пол. ХIХ ст. / В. Пашук. – Л.: Ін-т українознавства НАН України, 1999. – 39 с. 20. Перський С. Популярна історія Товариства “Просвіта” / С. Перський. – Львів, 1932. – 268 с. 21. Райківський, І. Раннє народовство та поширення етноніму “Україна” у Східній Галичині (1860-ті рр.) / Ігор Райківський // Галичина. –2003. – № 9. – С. 57–72. 22. Сохоцький І. Що дали греко-католицька церква й духовенство українському народові / І. Сохоцький. – Філадельфія, 1951. – 104 с. 23. Ушакова С. Степан Качала – політик і публіцист / С. Ушакова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль, 2007. – Вип. 1. – С. 41–45. 24. ЦДІАЛ України, ф. 348, оп. 1, спр. 7628, арк. 4–21, 14–15, 28, 66, 67, 68, 88–89, 102–103. 25. ЦДІАЛ України, ф. 348, оп. 1, спр. 7629, арк. 188, 230–231, 256, 256–259.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
