ОБЛОГОВЕ МИСТЕЦТВО У ВІЙСЬКОВІЙ СПРАВІ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА (XV–XVI СТ.)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-7778/2025.2.13Ключові слова:
Кримське ханство, військове мистецтво, киримли, військо, тактика, облога, штурм, артилерія, кампанії, втратиАнотація
Мета статті – проаналізувати особливості облогової тактики кримців, місце цієї тактики у військовому мистецтві та військових кампаніях Кримського ханства, розглянути окремі випадки успішних та безуспішних штурмів міст / містечок у XV–XVI ст. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та міждисциплінарного підходу. У роботі застосовано методи історико-джерелознавчого аналізу для вивчення матеріалів середньовічних хроністів, історико-порівняльний метод для з’ясування причин успіху й невдач в облогах, історико-системний, для з’ясування складових елементів облогового мистецтва киримли. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі облоговому мистецтва кримців, його значенні для тактики і стратегії війська кримських татар. Проаналізовано складники облогового мистецтва киримли, причини успіхів та невдач татар при штурмах окремих міст. Розглянуто облоги й штурми кримцями окремих міст. Висновки. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що кримські татари володіли облоговим мистецтвом, однак воно мало свої особливості, зважаючи на тактику та стратегію киримли, склад їх військ. Облога міст не була одним з основних завдань військ кримських татар, оскільки першочергового значення у військовій стратегії кримців займало пограбування інших держав, руйнування їх демографічного та економічного потенціалу. Зважаючи на те що головними складниками тактики киримли були швидкість та маневреність, доводилося жертвувати важким озброєння (артилерією), і це могло не відбитися на можливості киримли вести ефективну облогу. Маючи нечисленну артилерію, кримські татари під час облоги намагались або підпалити ворожі укріплення або зробити підриви в мурах за допомогою порохових зарядів. З розвитком кам’яних фортифікацій міст та збільшенням їх артилерійського парку можливості кримців штурмувати такі твердині стали ще більш обмеженими.
Посилання
Gliwa A. Niewola brancöw tatarskich z ziem pohidniowo-wschodnich Rzcczypospolitcj w XVII wieku: doswiadczcnic przemocy і jego konsekwencje w postaci zespolu stresu pourazowego. W niewoli. Doświadczenie jenieckie i jego konteksty na przestrzeni dziejów, red. M. Jarzabek, M. Stachura, P. Szlanta, Krakow, 2019. S. 125–160.
Стороженко І. Воєнна доктрина Кримського ханства кінця XV – середини XVII ст. Україна – Туреччина: минуле, сучасне та майбутнє: зб. наук. пр. Київ : Денеб, 2004. С. 99–103.
Podhorodecki L. Chanat Krymski. Warszawa: Książka i Wiedza, 1987. 358 s.
Козловський С.О. Військо Кримського ханства у середині XV–XVI cт.: чисельність, людський та ресурсний потенціали. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки. Том 36(75), № 2. 2025. С. 84–91.
Козловський С. O. Артилерія як тактична компонента військового мистецтва Кримського ханства (XV–XVI ст.). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 53. Збірник наукових праць. За заг. ред. О. А. Мельничука. Вінниця : ВДПУ, 2025. C. 123–133.
Nykiel B. Zdrada Bogdana Slupicza w 1551 r. (okoliczności zdobycia Braclawia przez Tatarów). Соціум. Альманах соціальної історії. 2006. Вип. 6. C. 29–59.
Наїма М. Гюсейнові городи у витягу історій із заходу та сходу. (Повідомлення про Україну). пер. османсько-турецької О. Галенка та О. Кульчинського. Київ : Вид-во Жупанського, 2016. 288 с.
Herberstein S. Notes upon Russia: being a translation of the earliest account of that country, entitled Rerum moscoviticarum commentarii. Translated and edited, with notes and introd. by R.H. Major. London Hakluyt Society. 1851–1852. URL: https://archive.org/details/notesuponrussiab02herbuoft. (дата звернення: 05.10.2025).
Гваньїні О. Хроніка європейської Сарматії. Упорядкував та переклав з польської Ю. Мицик. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. 1004 с.
Рудницький С. Руські землі польської корони при кінці XV в. Ворожі напади й орґанізация пограничної оборони. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. 31–32. 1899. С. 1–54.
Contarini A. Travels To Tana And Persia. 1923 URL: https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.69512 (Дата звернення 04.10.2025).
ПСРЛ. Т.26: Вологодско-Пермская летопись. М.; Л. : Издательство Академии наук СССР, 1959. 415 с.
Гулевич В. П. «Київська трагедія» 1482 р.: міфи й факти. Український історичний журнал. 2013. № 5. С. 89–99.
ПСРЛ. Т.5: Псковские и Софийские летописи. Санкт-Петербург : Типография Эдуарда Праца, 1851. 294 c.
Fisher A. The Crimean Tatars. Stanford: Stanford University Press, 1978. 264 p.
Pitcher D. An Historical Geography of the Ottoman Empire. Leiden: E. J. Brill, 1972. 171 p.
McNeill W. Europe’s Steppe Frontier 1500–1800. Chicago: University of Chicago Press, 1964. 171 p.
Tarih-I Sahib Giray Han (Histoire de Sahib Giray, khan de Crimée de 1532 à 1551). Ed. crit., trad., notes et glossaire par Ö. Gökbilgin. Ankara: Atatürk Üniversitesi, 1973. 313 s.
Галушка А. Військо та військова справа Кримського ханату (XV – перша половина XVII століть). Історія українського війська. Харків, 2016. С. 154–187.
Громенко С. Попіл Москви: кримський похід 1571 року. Вторгнення 19 березня 2023. URL: https://ua.krymr.com/a/pepel-moskvy-krymskyi-pokhid-1571-rik-vtorhnennia-hromenko/32325111.html (дата звернення: 30.09.2025).
Громенко С. Попіл Москви: кримський похід 1571 року. Столиця в огні 26 березня 2023. URL: https://ua.krymr.com/a/popil-moskvy-krymskyi-pokhid-1571-roku-stolytsia-u-vohni-hromenko/32334172.html (дата звернення: 02.10.2025).
Travels of Sir Jerome Horsey. 1856. URL: https://archive.org/details/russiaatcloseofs20bond (дата звернення: 02.10.2025).
Madariaga I. Ivan the Terrible. First Tsar of Russia. New Haven: Yale University Press, 2005. 484 p.
Збагнути Росію. Свідчення очевидців: від Геродота до Кюстіна. Упор. О. Палій. Київ : А-БА- БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2022. 400 с.
Громенко С. Москва під владою Криму 500 років тому. Кримський смерч 10 жовтня 2021. URL:https://ua.krymr.com/a/krymskoye-hanstvo-moskovskoye-knyazhestvo-500-let-nazad-krymsky-smerch/31501097.html (дата звернення: 04.10.2025).
Вирський Д. Війни Україні: хроніки татарського прикордоння України (ХVI – середина XVII ст.). НАН України. Інститут історії України. Київ : Інститут історії України, 2016. 299 с.
Громенко С. Перша російсько-турецька війна і Крим. Битва за Астрахань. 26 лютого 2023. URL: https://ua.krymr.com/a/persha-rosiysko-turetska-viyna-i-krym-bytva-za-astrakhan/32288575.html (дата звернення: 07.10.2025).
Varga S., Pap N., Hancz E., Kitanics M. Szigetvár, 1566. Pécs–Szigetvár: Pannon Castrum Kft., 2015. 154 o.
Gliwa A. O wojskowości tatarskiej w epoce nowożytnej i oddziaływaniu koczowników na osiadłe społeczności Rzeczypospolitej. Społeczeństwo Staropolskie. Seria nowa, Tom IV: Społeczeństwo a wojsko. Warszawa, 2015. S. 88–133.
Тимів І. М. Битва князя Костянтина Острозького з татарами під Сокалем (1519 р.). Історичний архів. 2013. Вип. 10. С. 83–94.
Громенко С. Остання битва за Москву. Кримський похід 1591 року. Частина 6. 13 серпня 2023. URL: https://ua.krymr.com/a/khanstvo-pokhid-moskva-1591-6-chastyna-hromenko/32546021.html (дата звернення: 08.10.2025).
Kocowski B. Wyprawa Tatarów na Węgry przez Polskę w 1594 r. Lublin: Nakł. Towarzystwa Naukowego, 1948. 70 s.
Стрийковський М. Літопис польський, литовський, жмудський і всієї Руси. Відп. ред. О. Купчинський. Львів : Наукове товариство ім. Шевченка. 2011. 1075 с.
Bielski M. Kronika polska Marcina Bielskiego. Tom 2. Sanok: Pollak Karol, 1856. 1064 s.
Михайлюк Ю. М. Татарські набіги на землі Південної Київщини в останній чверті XV – першій половині XVI ст. Український селянин: Зб. наук. пр. Вип. 12. Черкаси : Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2010. С. 136–139.
Ластовський В. Облога Черкаського замку у 1532 р. (із історії міжнародних відносин у Східній Європі в 30-х роках XVI-го ст.). Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Том 3. Київ : Ін-т укр. археогр., 1999. С. 76–96.
Тимів І. Татарські набіги на українські землі в 30-40 рр. XVI cт. Сiверянський лiтопис. 2017. № 3. С. 3–19.
Вирський Д. Вишневеччина: перші перемоги і перші соратники (1555–1595 рр.). Україна в Центрально-Східній Європі. 2015. Вип. 15. С. 108–124.
Громенко С. Нездоланна Ока: малі кримські походи на Московію у XVI столітті. Частина 7. 18 Червень 2023. URL: https://ua.krymr.com/a/nezdolanna-oka-mali-krymski-pokhody-na-moskoviu-v-16stolitti-chastyna-7/32463767.html (дата звернення: 07.10.2025).
ПСРЛ. Том 8: Продовження Літопису за Воскресенським списком. СПб : Топографія Едуарда Праца, 1859. 313 с.
Громенко С. Крим у війні за Казань та Астрахань. 12 листопада 2022. URL: https://ua.krymr.com/a/krymske-khanstvo-moskovske-tsarstvo-kazan-astrakhan-viyny/32127715.html (дата звернення: 07.10.2025).
ПСРЛ. Т. 29: Літописець початку царства. Олександро-Невська літопис. Лебедєвська літопис. М. : Наука, 1965. 390 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





