ОБЛОГОВЕ МИСТЕЦТВО У ВІЙСЬКОВІЙ СПРАВІ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА (XV–XVI СТ.)

Анотація

Мета статті – проаналізувати особливості облогової тактики кримців, місце цієї тактики у військовому мистецтві та військових кампаніях Кримського ханства, розглянути окремі випадки успішних та безуспішних штурмів міст / містечок у XV–XVI ст. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та міждисциплінарного підходу. У роботі застосовано методи історико-джерелознавчого аналізу для вивчення матеріалів середньовічних хроністів, історико-порівняльний метод для з’ясування причин успіху й невдач в облогах, історико-системний, для з’ясування складових елементів облогового мистецтва киримли. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі облоговому мистецтва кримців, його значенні для тактики і стратегії війська кримських татар. Проаналізовано складники облогового мистецтва киримли, причини успіхів та невдач татар при штурмах окремих міст. Розглянуто облоги й штурми кримцями окремих міст. Висновки. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що кримські татари володіли облоговим мистецтвом, однак воно мало свої особливості, зважаючи на тактику та стратегію киримли, склад їх військ. Облога міст не була одним з основних завдань військ кримських татар, оскільки першочергового значення у військовій стратегії кримців займало пограбування інших держав, руйнування їх демографічного та економічного потенціалу. Зважаючи на те що головними складниками тактики киримли були швидкість та маневреність, доводилося жертвувати важким озброєння (артилерією), і це могло не відбитися на можливості киримли вести ефективну облогу. Маючи нечисленну артилерію, кримські татари під час облоги намагались або підпалити ворожі укріплення або зробити підриви в мурах за допомогою порохових зарядів. З розвитком кам’яних фортифікацій міст та збільшенням їх артилерійського парку можливості кримців штурмувати такі твердині стали ще більш обмеженими.