СТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати політику Павла Скоропадського в процесі створення збройних сил та визначити головні досягнення й перешкоди. Методи дослідження базуються на двох основних принципах – історизму та об’єктивності. Перший вимагає від автора відмовитися від політичної оцінки, розглядати явище всебічно та під час аналізу емпіричного матеріалу враховувати конкретну історичну ситуацію. Принцип об’єктивності націлений на чітке окреслення взаємозв’язку між суб’єктом та об’єктом у процесі пізнання. Під час виконання курсової роботи використано такі методи: спеціально-історичні, а саме: порівняльно-історичний, історико-системний, проблемно-хронологічний; загальнонаукові: індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння, конкретизація, узагальнення, систематизація. Наукова новизна дослідження полягає в усебічному вивченні джерельної бази та літературних праць. До наукового обігу залучено суттєвий обсяг історичних відомостей, зібраних із друкованих видань, періодики, архівних фондів, а також наукових монографій та статей, присвячених вивченню політичного курсу Павла Скоропадського. Здобуті висновки наукового розвідки мають вагоме значення для теоретичного осмислення процесу становлення Української Держави, зокрема формування її збройних сил як ключового елемента державотворчих зусиль. Висновки. Зазначені політики Павла Скоропадського сприяли формуванню більш упорядкованих та структурованих Збройних сил, здатних ефективно функціонувати в умовах тодішніх викликів і загроз. Утім, у боротьбі проти внутрішнього опонента, як-от Директорія, яка діяла переважно на ідеологічному фронті, армія Української Держави виявилася небоєздатною.