УЧАСТЬ «ГРОНА КОНСЕРВАТОРІВ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ» У ПРОВЕДЕННІ РЕСТАВРАЦІЙНИХ РОБІТ У ЛЬВОВІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Анотація

Мета дослідження: проаналізувати діяльність галицьких консерваторів, об’єднаних у «Гроно консерваторів Східної Галичини» під час проведення на початку ХХ ст. у Львові реставрацій пам’яток старовинної архітектури, визначити основні напрямки їх роботи, з’ясувати які саме пам’ятки були відреставровані у вказаний період за участі консерваторів. Методологія дослідження базується на принципах системності, історизму, авторської об’єктивності, науковості, а також на основі загальнонаукових (синтез, аналіз, пояснення, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-порівняльний, історико- системний) методів. При класифікації історичних пам’яток Львова автор якомога повніше використав історико-типологічний метод. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в українській історіографії, на основі аналізу невідомих раніше архівних матеріалів, докладно проаналізовано участь «Грона консерваторів Східної Галичини» у проведенні відновлювальних робіт у Львові на початку ХХ ст. З’ясовано, що галицькі консерватори брали активну участь у відновленні найвідоміших пам’яток церковної архітектури Львова: вірменського кафедрального костелу, каплиці Кампіанів, костелу Бернардинів, Домініканського костелу, львівського кафедрального собору, церкви Параскевії П’ятниці тощо. Особливо вагому роль при цьому відіграли львівські консерватори Ян Болоз-Антоневич та Зігмунт Хендель. Висновки. Роль консерваторів у проведенні відновлювальних робіт у Львові була настільки вагомою, що жодна реставрація історичної пам’ятки не могла розпочатись без їх на те згоди. Консерватори погоджували плани реставраційних робіт, контролювали використання коштів, виділених на реставрацію крайовим або віденським урядами, а також стежили за перебігом реставраційних робіт.