РОЗВИТОК ПОГЛЯДУ НА ЛІНГВОКОГНІТИВНУ ПРИРОДУ МЕТАФОРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2025-59-20Ключові слова:
metaphor, metaphorization, conceptual metaphor, cognitive linguistics, conceptual metaphor theory, interaction theoryАнотація
У статті досліджено розвиток поглядів на метафору від класичних риторичних теорій до сучасних когнітивно-лінгвістичних підходів. Зокрема розглянуто компаративістську концепцію Арістотеля, теорію інтеракції А. Річардса та М. Блека, прагматичну теорію Дж. Серля, лінгвістичні концепції та когнітивну теорію Дж. Лакоффа і М. Джонсона. З’ясовано вплив зазначених теорій на формування сучасного погляду на метафору як лінгвокогнітивний феномен. Компаративістська концепція Арістотеля лягла в основу класичного визначення метафори як перенесення імені з одного предмета або явища на інший через їхню подібність. Вона розглядає метафору як мовну аномалію, яка робить мовлення відмінним від буденного. Інтеракціоністський підхід близький до сучасного погляду на метафору як на когнітивний феномен, уважає метафору повсякденним феноменом, який пронизує наше мовлення. Згідно із цим підходом метафоричною є насамперед думка, яка й продукує метафори в мовленні. Прагматична теорія підкреслює важливість контексту та мовленнєвої інтенції в інтерпретації метафоричних висловів. У процесі аналізу досліджень лінгвістичної природи метафори виокремлено три основні погляди: метафора як спосіб існування значення слова, як явище синтаксичної семантики і як спосіб транслювання смислу в комунікативному акті. Когнітивна теорія розглядає метафору не лише як мовне явище, а і як когнітивний механізм, що структурує людське сприйняття світу. Вплив когнітивного підходу на розуміння природи метафори виявляється в тому, що її розглядають як ментальну операцію, яка дозволяє структурувати абстрактні поняття через більш конкретні сфери досвіду. Це змінює традиційний погляд на метафору як суто риторичний засіб, демонструє її фундаментальну роль у процесах мислення. Метафора перестала сприйматися лише як мовний засіб і постала як феномен, що пронизує всі сфери когнітивної діяльності людини. Аналізовані у статті концепції суттєво вплинули на формування сучасного погляду на метафору як на універсальний когнітивний механізм. Вони дозволяють розглядати метафору не лише як мовну одиницю, а як важливий елемент концептуальної організації знань, що відіграє визначальну роль у процесах пізнання та комунікації.
Посилання
Вовк В.М. Мовна метафора у художньому мовленні: природа вторинної номінації. Київ : Наукова думка, 1986. 142 с.
Дацишин Х.П. Метафора в українському політичному дискурсі (за матеріалами сучасної періодики) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.08. Львів,2005. 26 с.
Єщенко Т.А. Метафора: від структурного аналізу до функціонально-когнітивного. Лінгвістичні студії : збірник наукових праць. Донецьк : ДонНУ, 1999. Вип. 5. С. 276–278.
Єщенко Т.А. Семантико-стилістичні типи метафор: теоретичний аспект. Донецький вісник Наукового товариства імені Шевченка. Донецьк : Український культурологічний центр ; Східний видавничий дім, 2010. Т. 28. С. 224–239.
Кобякова І.К. Креативне конструювання вторинних утворень в англомовному художньому дискурсі : монографія. Вінниця : Нова книга, 2007. 128 с.
Кравець Л.В. Метафора та метонімія – два центри тропеїчної системи. Культура слова. Київ, 2000. № № 55–56. C. 30–36. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine55-56-6.pdf (дата звернення: 20.01.2025).
Пустовіт Л.О. Засоби вираження метафори. Культура слова. 1976. Вип. 11. С. 34–42. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine11-3.pdf (дата звернення: 20.01.2025).
Романюха М.В. Особливості метафоричної номінації в англомовній фінансовій термінології. Вісник Сумського державного університету. Серія «Філологія». 2007. Т. 2. № 1. С. 150–154.
Слобода Н.В. Синтаксис поетичної метафори : монографія. Дніпропетровськ : Національний гірничий ун-т, 2011. 136 с.
Швачко С.О. Категоризація метафоричних зсувів: типологічні аспекти. Вісник Сумського державного університету. Серія «Філологія». 2008. № 1. С. 141–145.
Aristotle. Poetics. URL: http://classics.mit.edu/Aristotle/poetics.mb.txt (дата звернення: 20.01.2025).
Aristotle. Rhetoric. Book III. URL: https://classics.mit.edu/Aristotle/rhetoric.mb.txt (дата звернення: 20.01.2025).
Black M. Models and metaphors: studies in language and philosophy. New York : Cornell University Press, 1962. 267 p.
Grice H.P. Logic and conversation. Pragmatics. Critical concepts. London : Routledge, 1975. Vol. 4. P. 145–161.
Jäkel O. Metaphern in abstrakten Diskurs-Domänen: eine kognitiv-linguistische Untersuchung anhand der Bereiche Geistestätigkeit, Wirtschaft und Wissenschaft. Frankfurt am Main : Lang, 1997. 346 S.
Jäkel O. Wie Metaphern Wissen schaffen: die kognitive Metapherntheorie und ihre Anwendung in Modell-Analysen der Diskursbereiche Geistestätigkeit, Wirtschaft, Wissenschaft und Religion. Hamburg : Kovac, 2003. 351 S.
Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. Chicago : Univ. of Chicago Pr., 1992. 242 p.
Lakoff G. The contemporary theory of metaphor. Metaphor and thought. 1993. Vol. 2. P. 202–251.
Loewenberg I. Identifying metaphors. Foundations of Language. Dordrecht, 1975. Vol. 12. № 3. P. 315–338.
Loewenberg I. Truth and Consequences of Metaphors. Philosophy and Rhetoric. 1973. Vol. 6. № 1. P. 30–46.
Richards I.A. The Philosophy of Rhetoric. Oxford University Press, 1936. 138 p. URL: https://archive.org/stream/in.ernet.dli.2015.499530/2015.499530.thephilosophy_djvu.txt (дата звернення: 20.01.2025).
Searle J. Metaphor. Metaphor and thought. Cambridge : Cambridge University Press, 1979. P. 83–112.
