МОТИВ (БЕЗ)ДОМНОСТІ В РОМАНІ СЕРГІЯ ЖАДАНА «ІНТЕРНАТ»
DOI:
https://doi.org/10.25128/2304-1222.19.49.03Ключові слова:
топос, Втрачений Дім, не-Дім, мотив дороги, не-місцяАнотація
У статті проаналізовано образ Втраченого Дому в романі Сергія Жадана «Інтернат». Звернено увагу на те, що автор використовує традиційний мотив дороги, апелюючи до теми прощання з рідним домом та можливого (не)повернення (до)Дому. У цьому контексті важливим є аналіз таких локусів, як інтернат, вокзал, мотель, магістраль, блокпост тощо.Дім постає як просторова метафора родинної пам'яті. Сергій Жадан акцентує на проблемі невґрунтованості та «дезорієнтації на місцевості», подвійному травмуванні тоталітарним минулим та мілітарним сьогоднішнім. Відтак наголошено на проблемі ідентичності, самоусвідомлення, його втрати та пошуку.Тлумачачи Дім як філософсько-онтологічну константу, Сергій Жадан звертається до проблеми внутрішньої бездомності та екзистенційного сирітства. Аналізуючи травмоландшафт Донбасу, письменник ретельно вибудовує шлях до Дому як єдино можливий варіант повернення внутрішньої цілісності героїв, як можливість усвідомлення своєї ролі у макросвіті Великого Дому та шанс попрощатися із інтернатом як символічним простором внутрішньої колонії.
Посилання
Ассман, А. Простори спогаду. Форми трансформації культурної пам’яті, Київ 2012.
Башляр, Г. Избранное: Поэтика пространства, Москва 2004.
Гриценко, Є. Інтерв’ю. Сергій Жадан: «Поетичними є всі характери, варто лише спробувати їх відчути та зрозуміти». URL: http://interviewer.com.ua/culture/serhiy_zhadan/ (17.08.2018).
Гундорова, Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмо- дернізм. Київ 2013.
Гундорова, Т. Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми: есеї. Київ 2012.
Демченко, А. Поетика тріади «дім – не-дім – антидім» у збірці Сергія Жадана «Життя Марії», в: Сучасні літературознавчі студії. Феномен дому в літера- турознавчій перспективі: збірник наукових праць, гол. ред. Н. О. Висоцька, Київ 2016, вип. 13, с. 207–216.
Дубровська, А. Опозиція «Дім»/ «Антидім» у романі В. Винниченка «Хочу!», «Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка», 2010, №4 (191), с. 135–143.
Жадан, С. Інтернат. Чернівці 2017.
Кочерга, C. Архетипні мотиви дому і бездомів’я в творчості Лесі Українки, „Studia Methodologica”, 2008, вип. 25, c. 115–120.
Лотман, Ю. Семиосфера: Культура и взрыв. Внутри мыслящих миров. Статьи. Ис- следования. Заметки, Санкт-Петербург 2000.
Ничипоров, Б. Введение в христианскую психологию: Размышления священника- психолога. Москва 1994, URL: https://azbyka.ru/otechnik/antropologiya-i- asketika/vvedenie-v-hristianskuyu-psihologiyu/(17.08.2018).
Нора, П. Теперішнє, нація, пам'ять, Київ 2014.
Павличко, С. Дискурс модернізму в українській літературі. Київ 1999.
Поліщук, Я. Гібридна топографія. місця й не-місця в сучасній українській літера- турі. Чернівці 2018.
Скопина, М. Феномен «места» и «не-места» в постиндустриальном городе. «Вестник МГСУ», 2013, № 1, с. 66—71. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/fenomen-mesta-i-ne-mesta-v-postindustrialnom- gorode-1 (2.09.2018).
Топоров, В. Пространство и текст // Текст: семантика и структура, Москва 1983.
Фуко, М. Другие пространства (конференция) // Интеллектуалы и власть: Избран- ные политические статьи, выступления и интервью, ч. 3, Москва 2006, c. 191–204.
Штогрин, М. Місто як спогад у романі Сергія Жадана «Ворошиловград», «Наукові записки Національного університету „Острозька академія”. Серія Філо- логічна» 2016, вип. 62, c. 361–363.
Элиаде, М. Космос и история. Избр. Работы, Москва 1987.
Augé, M. Nie-miejsce. Wprowadzenie do antropologii hipernowoczesności, Warszawa 2010.