ВЕРБАЛЬНІ ВОКАЛІЗИ МУЗИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ПРИКЛАД СЕНСОРНО-ЕМОЦІЙНОЇ ІМІТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2304-1222.22.54.03Ключові слова:
вербалізація музики, вербальні ідеофони, прості вокалізи, складні вокалізи, ономатопея, мовна імітація, вербальні експресивиАнотація
У статті розглядається один із способів вербалізації музичної інформації, а саме т. зв. вербальні вокалізи. На матеріалі текстів польською, українською, хорватською та російською мовами було диференційовано прості та складні вокалізи, створені, на відміну від власне музичних вокалізів, пересічними слухачами з метою вираження своїх музичних акустично-емоційних образів. Автори статті звертають увагу на складність проблеми. Виникла потреба дослідити ту частину інформації, що входить до людської картини світу, яка ще не концептуалізована за допомогою понять, тобто т. зв. неконцептуальний зміст. Це насамперед перцептивна та емоційна інформація. Одиниці, які виражають таку інформацію, називаються вербальними експресивами. Вони не називають поняття про об'єкти мислення, а виражають ментальні уявлення про такі об'єкти і демонструють їх за допомогою імітаційної процедури. Таким чином, виокремлено три типи вербалізації когнітивної інформації про музику: номінація (коли відбувається називання музичних понять за допомогою слів, мовних кліше і фразеологізмів), предикація (коли люди за допомогою речень і текстів описують музику, оцінюють її, розповідають або рефлексують про свій музичний досвід) та експресія самих музичних вражень за допомогою емоційних ідеофонів (у цьому випадку відбувається імітація музичних звуків за допомогою демонстрації своїх емоційно-акустичних уявлень). У статті коротко розглядається природа акустичних вражень як одного з об'єктів інформаційно-чуттєвого досвіду, пов'язаного з останнім об'єктом тріади в музичній діяльності (музика-мистецтво, музика-твір, музика-текст), і підкреслюється важлива роль у процесі сприйняття музики емоційних станів, які безпосередньо впливають на сферу досвіду, пов'язану з переживанням краси. У статті наведено кілька прикладів вербальної експресії, які є засобами навмисної імітації чуттєво-емоційних музичних послідовностей і служать для розмовно-естетичної демонстрації акустично-емоційних образів.
Посилання
Bańko, M. (2008). Współczesny polski onomatopeikon. Ikoniczność w języku. PWN, Warszawa.
Cędrowska, A. Specyfika informacji muzycznej i problemy werbalnej reprezentacji obrazów muzycznych za pomocą języka. (2022). „Studia Methodologica”, vol. 53 (w druku).
Czajkowski, P. (2022). Analiza onomazjologiczna ekspresywów werbalnych w językach słowiańskich (na materiale języka polskiego, ukraińskiego i chorwackiego). Dysertacja doktorska. Kielce, 227-248
Habela, J. W: (1972). Wokaliza. W: Słowniczek muzyczny, PWN, Warszawa. 217.
Leszczak, O. (2018). Tekst jako makrojednostka mowy w ujęciu metodologii funkcjonalno-pragmatycznej. W: Сучасні мово- і літературознавчі методології та нові прочитання художнього тексту. Антологія, упорядники: Л. К. Оляндер, О. В. Богданова, Ю. В. Громик, І. Ф. Штейнер. Луцьк: Вежа-Друк. 663-676.
Lissa, Z. (1987). Zarys nauki o muzyce, PWN, Kraków.7
Wokaliza. encyklopedia.pwn. URL: https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/wokaliza;3997618.html [9.10.2022]
Бодина, Е.А. Музыкальная педагогика и педагогика искусства. Концепции XXI века. studme.org URL: https://studme.org/104602/pedagogika/kontseptsiya_muzykalnyh_emotsiy_holopovoy [9.10.2022]
Лещак О. (2018). Методологические основания и истоки российской ономасиологии: проблема соотношения номинации и предикациию. „Studia Methodologica”, nr 46. 7-21.
