РОЛЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИКИ

Анотація

У статті розглянуто роль, особливості творення та перекладу військової лексики й неологізмів у сучасному мовному просторі. Акцент зроблено на динамічних процесах формування військової термінології, що зумовлені як технічним прогресом, так і змінами у соціально-політичному контексті, зокрема подіями, пов’язаними з воєнними конфліктами останніх років. Проаналізовано основні джерела появи нових військових термінів і неологізмів: інноваційні технології у сфері озброєння, медійний дискурс, соціальні мережі, а також вплив розмовного мовлення та Інтернет-комунікації на формування експресивних лексичних одиниць. Окреслено провідні словотвірні моделі, зокрема запозичення, калькування, абревіації, семантичні зрушення, що сприяють збагаченню лексичної системи мови та відображають актуальні суспільні процеси. Окрему увагу приділено проблемі перекладу новітніх військових одиниць, зокрема труднощам відтворення національно маркованих і експресивно забарвлених неологізмів («рашизм», «бавовна», «орки») засобами англійської мови. Проаналізовано типові стратегії перекладу таких одиниць: транскрибування, калькування, описовий переклад, адаптацію та визначено критерії їх вибору залежно від комунікативного контексту, функціонального навантаження і прагматичної мети тексту. Зазначено, що переклад військової лексики потребує не лише лінгвістичної компетентності, а й знання культурних, політичних і дискурсивних особливостей мовного середовища. Зроблено висновок, що військова лексика виконує не лише номінативну, а й соціокультурну, ідентифікаційну та ідеологічну функцію, відображаючи колективний досвід народу в умовах війни. Подальші дослідження у цій сфері мають бути спрямовані на укладання багатомовних термінологічних глосаріїв, розроблення методичних рекомендацій для перекладачів і вдосконалення перекладацьких стратегій, що забезпечать адекватність та точність відтворення військової термінології у міжмовній комунікації.