АНАЛІЗ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ КОМАНДНИХ ВИДІВ СПОРТУ ЯК СКЛАДОВОЇ МОВНОГО ЧИННИКА ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню процесу формування невербальної компетентності як складової мовної компетентності та важливого елементу професійної культури майбутніх тренерів командних видів спорту у закладах вищої освіти. Наголошено на актуальності глобалізованого підходу до впровадження вузькоспеціалізованих навичок і вмінь у процесі професійної підготовки фахівців спортивної галузі. Уточнено зміст та обізнанність студентами-майбутніми тренерами базових понять: «невербальна компетенція», «невербальна поведінка», «невербальні засоби», «невербальна компетентність тренера». Здійснено аналіз сучасного наукового доробку з означеної проблематики, на підставі якого обґрунтовано доцільність комплексного підходу до формування мовної компетенції як цілісного утворення. У межах емпіричного етапу дослідження проведено анкетування студентів Харківської академії фізичної культури з метою визначення оціночного рівня сформованості невербальної компетентності. На основі узагальнення теоретичних положень і результатів опитування визначено критерії та індикатори оцінювання рівня сформованості відповідних умінь. Встановлено відповідність отриманих показників до низького або високого рівня сформованості невербальної компетентності, а також проаналізовано їхній вплив на ефективність професійної діяльності тренера командних видів спорту. Особливу увагу приділено ролі невербальної компетентності у міжкультурній професійній взаємодії, зокрема в контексті спілкування тренера не лише з командою, а й іноземною мовою з представниками міжнародного спортивного середовища (колегами, суддями, спортсменами з інших команд тощо). Підкреслено значення володіння невербальними засобами комунікації для формування авторитету тренера в команді. Аналіз результатів анкетування виявив недостатній рівень сформованості невербальної компетентності у студентів першого курсу галузі «Тренерська діяльність» та їхню обмежену обізнаність щодо основ невербальної взаємодії, що може мати негативні наслідки для формування професійної культури майбутнього тренера. У підсумку сформульовано необхідність перегляду та оновлення методів формування невербальної компетентності в освітньому процесі вищої школи.