ХУДОЖНЯ ВЕРСІЯ ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ У ДРАМІ «ІВАН МАЗЕПА» ЛЮДМИЛИ СТАРИЦЬКОЇ-ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ

Анотація

У статті простежено, як письменниця, використовуючи конкретні факти та події, створила художню версію історичних подій у драматичному творі. У драмі «Іван Мазепа» Людмила Старицька-Черняхівська відтворила складний та драматичний період української історії за часів гетьманування Івана Мазепи. Вона возвеличила найвидатнішого гетьмана України, який у несприятливий умовах намагався розбудувати підвалини Української незалежної держави, але йому не вдалося здійснити задумане з різних причин. Зосередивши увагу на останніх роках гетьманування Івана Мазепи, письменниця відтворила атмосферу епохи, показала провідника української нації в оточенні його сучасників: короля Швеції Карла ХІІ, Семена Палія, Орлика, Кочубея, Кочубеїхи, Мотрі Кочубеївни, Войнаровського, Апостола, Гордієнка, Ломиковського, Скоропадського, Іскри в період національно-визвольної війни. Конфлікт у драмі чітко не визначений, але він проглядається в підтексті, в окремих репліках козаків, які терпіли наругу від московських посіпак, та центральне місце у творі займає конфліктна ситуація, у якій проявляться характери гетьмана Мазепи та царя Петра І, які зіткнулися у вирішальній битві між Україною та Московією. Л. Старицька-Черняхівська відтворила трагедію української нації, яка була розшарована, збаламучена та залякана і не змогла єдиним поривом підтримати стратегічні плани свого провідники, прирікаючи себе на багаторічне зубожіння та неволю. Але дивне диво сталося: переможений у битві під Полтавою московськими військами, спаплюжений та дискредитований представниками Москви та їхніми посіпаками, Іван Мазепа став символом національно-визвольної боротьби українців. Його ідеї незалежної Української держави та нескореної нації підхопили як прапор патріотично налаштовані українці й проносять їх крізь віки.