BESONDERHEITEN DES SAMMELNS VON VOLKSMATERIAL ÜBER DEUTSCHLAND UND DEUTSCHEN IN DER ZEIT DES ERSTEN UND ZWEITEN WELTKRIEGS
DOI:
https://doi.org/10.25128/2304-1222.21.52.09Ключові слова:
фольклор опору, історія фольклористики, Перша та Друга світові війни, фольклор про Німеччина, фольклор про німцівАнотація
У статті розглянуто особливості запису фольклорного матеріалу про німців і Німеччину як українськими фольклористами, так і звичайними людьми в період Першої та Другої світових війн. Зокрема досліджено, якими методами фіксації користувалися збирачі фольклору та на які зразки звертали свою увагу. Показано, що дуже часто в екстремальних умовах воєнного періоду чимало фольклорних творів записали і самостійно склали учасники тих подій. Вагому роль у створенні та фіксації матеріалу про німців та Німеччину здійснили військовополонені, які перебували в концентраційних таборах та остарбайтери, що були примусово вивезені на роботу в Німеччину. Також у статті висвітлюється, яким чином рецензувався воєнний фольклор радянського періоду.
Посилання
Christine Beil. "Zur Hebung und Erhaltung der Stimmung im Volke" – Die Mobilisierung der Karlsruher "Heimatfront", in: Der Krieg daheim. Karlsruhe 1914-1918, hg. v. Stadtarchiv Karlsruhe, Karlsruhe 2014, S. 101-120.
Christine Beil. Kriegsausstellungen während des Nationalsozialismus, in: Gerd Krumeich (Hg.): Erster Weltkrieg und Nationalsozialismus, Essen 2010, S. 97-110.
Gottfried Korff. Orte seiner EKW. Eine sehr persönliche Rückerinnerung, in: Utz Jeggle: Das Fremde im Eigenen. Beiträge zur Anthropologie des Alltags, hg. von Bernhard Tschofen u. a., Tübingen 2014, S. 293-310.
Gottfried Korff. Simplizität und Sinnfälligkeit. Volkskundliche Studien zu Ritual und Symbol, Tübingen 2013.
Thomas Fliege: Die Grammatik der Erinnerung. Von der Liebe und der Erinnerung oder wie GegenständeGeschichten erzählen. Ein kulturwissenschaftliches Menü. In: Monika Barz/Christiane Schmieder (Hg.): Spiel-Räume gestalten. Soziale Arbeit im Rampenlicht. Ludwigsburg 2014, S. 64-82.
Азарх І. Україна у Другій світовій війні: теоретико-методологічний аспект. Сторінки воєнної історії України. 2019. Вип. 22. C. 60.
Азарх І. "Послухайте, рідні оселі, пісні, які ми складали в чужій стороні": повертаючись до неопублікованого. Сторінки воєнної історії України : Зб. наук. ст. К. : Ін-т історії України НАНУ, 2010. Вип. 13. С. 54-69 .
Бріцина О. Українська усна традиційна проза: питання текстології та виконавства: монографія. Київ: ІМФе ім. М.Т. Рильського, 2006. 400 с.
Бріцина О. Фольклор у фронтових газетах. Народна творчість та етнографія. 1974. № 6. С. 28-34.
Вісник СВУ. Відень, 1916. Ч. 89-90 (9 квітня). С. 238.
Геринович В. Сучасні лєґенди. Вістник СВУ. Відень, 1916. 14 трав. (Ч. 98). С. 321– 322.
Гнатюк В. Війна і народна поезія. Календарик для січових стрільців і жовнірів-українців. 1917. Відень, 1916. С. 68-84.
Завадська В. «Про особливості збирання та публікації українського фольклору напередодні та під час другої світової війни». URL: https://ukrsense.dp.ua/index.php/USENSE/article/view/214/220
Іваницький А., Пальоний В. Радянська фольклористика чи радянський фольклоризм? Політика та культура. Родовід. 1996. No13. С.25–30.
Качкан В. Українські письменники – генератори ідей зУНР (Політологізм Осипа Назарука). Хай святиться ім’я твоє: Історія української літератури і культури в персоналіях (ХIX–XX ст.). Львів, 2002. Кн. 5. С. 204–212.
Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження: монографія. Львів: ІН НАН України, 2018. 728 с.
Кузьменко О. Стрілецька пісенність: фольклоризм, фольклоризація, фольклорність: монографія. Львів: ІН НАН України, 2009. 295 с.
Пастернак Я. “Воєнні співанки” (без мелодій). Про події з часів Першої світової війни. запис. Я. Пастернаком на Буковині від жовнірів 41 п. п. 1918 р.). АНФРФ ІМФЕ ім. Рильського. Ф. 28–3. Од. зб. 275. Арк. 1–51.
Попов П.М. Дослідження фольклору в Академії наук УРСР за останнє п’ятиріччя (1941–1946 рр.). Вісник АН УРСР. № 2(130). 1947. С. 45.
Салига Т. Уривки з воєнних любовних листів, записані Українським січовим стрільцем Іваном Маєвським, що був при цензурі в Коломиї 1919 р. Стрілецька Голгофа: спроба антології. Львів: Каменяр, 1992. С. 377–379.
