УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКО-ЯПОНСЬКІ ЛІТЕРАТУРНІ ЗВ’ ЯЗКИ В КОМПАРАТИВНОМУ ВИМІРІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2023-55-6Ключові слова:
діалогізм, інтертекстуальний аналіз, китайська література, компаративістика, літературні зв’язки, рецептивна естетика, українська література, японська літератураАнотація
У статті підкреслюється, що дослідження зв’язків різних національних літератур базується на теоретико-методологічних роботах, присвячених проблемам порівняльного літературознавства. З’ясовано, що порівняльно-історичний метод враховує схожість і відмінність явищ, визначає інтенсивність повторень тих чи інших ознак. Вивчення українсько-китайських та українсько-японських літературних зв’язків потребує звернення до генетичного (історико-генетичного), контактологічного і типологічного методологій. З’ясовано, що компаративний підхід до вивчення літературних зв’язків потребує врахування передумов виникнення типологічних спільностей на різних рівнях (стилістичному, жанрово-видовому, ідейному). Компаративне дослідження художніх текстів різних національних літератур потребує урахування культурно- історичного контексту. Наголошено, що вивчення українсько-китайських та українсько-японських літературних зв’язків потребує врахування типологічної схожості та відмінності втілення теми та ідеї, мотиву, проблематики, персонажів, розробки сюжетів та ін., урахування типології міжлітературного діалогізму. З’ясовано, що в українсько-китайських та українсько-японських літературних зв’язках найбільш активним є непрямий діалог, який простежується на всіх рівнях художніх творів. Авторка розкриває можливості компаративного підходу в дослідженні спільностей та відмінностей у художній репрезентації вічних образів, образу міста в українських, китайських та японських художніх текстах, порівнянні трансформації жіночих образів у творах сучасних українських, китайських, японських письменниць. Рецептивна естетика дозволяє з’ясувати специфіку інтерпретації творчості українських митців критикою та літературознавством Китаю та Японії, а також розглянути рецептивні студії українських дослідників про художні явища китайської та японської літератури. Авторка наголошує, що звернення до інтертекстуального аналізу дозволяє виявлення ремінісценцій, алюзій, цитат, різнорівневий розгляд українсько-китайських та українсько-японських літературних зв’язків у художніх текстах письменників.
Посилання
Крижановська О. «Ланка»-МАРС та «Серапіонові брати»: порівняльно-типологічний аспект : монографія. Київ : ТОВ НВП «Інтерсервіс», 2021. 352 с.
Лексикон загального та порівняльного літературознавства. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Volkov_Anatolii/Leksykon_zahalnoho_ta_porivnialnoho_literaturoznavstva/.
Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Гром’яка, Ю. Коваліва, В. Теремка. Київ : Видавничий центр «Академія», 2007. 752 с.
Наливайко Д. Інтродукція. Національні варіанти літературної компаративістики : колективна монографія. Київ : Видавничий дім «Стилос»,
750 с. URL: http://1576.ua/books/3207.
Літературознавча рецепція і компаративістичний дискурс / Редактори: Р.Т. Гром’як, І.В. Папуша. Тернопіль : Підручники і посібники, 2004. 378 с.
Папуша І. До методології літературознавчої компаративістики. Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТДПУ. 2002. 331 с. URL: https://www.twirpx.com/file/1045701/
Дюришин Д. Теорія порівняльного вивчення літератури. 318 с.
Оляндер Л. Проблеми міжлітературного діалогізму: компаративістський аспект. Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТДПУ. 2002. 331 с. URL: https://www.twirpx.com/file/1045701/.
Дмитренко В. Основні мотиви творчості Дмитра Фальківського. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка (філологічні науки). Луганськ : Альма-матер, 2011. Вип. 17. С. 66–72.