СЛАВІСТИЧНИЙ ЕТАП ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ШЕВЧЕНКІАНИ ЛУКИ ЛУЦІВА: ХРОНОЛОГІЯ, ГЕОГРАФІЯ, РЕЦЕПЦІЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2307-1222.2023-56-5

Ключові слова:

Лука Луців, покоління Українських Січових Стрільців, Тарас Шевченко, слов’янський світ, рецепція

Анотація

У статті вперше запропоновано у міжвоєнному періоді життєтворчості Луки Луціва (1895–1984) виокремлювати славістичний етап з 1921–1937 року. Досі у літературознавстві йшлося про літературно-ідеологічну ідентичність Л. Луціва у 20–30-х роках ХХ ст. як вістниківську, донцовську, спорадично зауважено, що науковець також тяжів до етичного, «католицького» підходу в дослідницькій методології. Також сам Лука Луців презентував себе як лицаря «Червоної калини», тобто представника мілітарного покоління Українських Січових Стрільців, а власну наукову діяльність потрактовував як спосіб боротьби із більшовизмом, загалом новим витком власних національно-визвольних змагань. Такі національно-екзистенційні установки Луки Луціва детермінували спосіб мислення та аналітику у його слов’янознавчій діяльності. З такого погляду систематизовано відповідні біографічні факти та літературознавчий набуток, позначений виразним слов’янознавчим напрямом у дослідженнях феномену Тараса Шевченка. Тут ідейно та методологічно Лука Луців солідарний та суголосний з науковими пошуками Яна Махаля та Степана Смаль-Стоцького. Підсумовано, що у розвідках «Т. Шевченко в слов’янських літературах», «Август Харамбашіч і Тарас Шевченко», які вивершують етап життєтворчості Луки Луціва, окреслено силове поле широкої творчої контактології поезії Тараса Шевченка із слов’янським культурним світом – від перекладу, інтертекстуальної взаємодії до історико-літературних студій. Акцентовано на рецепції творчого феномена Т. Шевченка як поета національної екзистенції українського народу та митця світового масштабу. Л. Луців наголошує на актуальності Шевченкового феномену для західних і південних слов’ян особливо на етапі визвольних змагань чи конструювання національної визвольної парадигми. Для білоруського світу життєтворчість Т. Шевчечнка постала інспіруючою до поетологічного та ідейного розвитку. Дослідник таким чином наголошує на концепті слов’янської культурної єдності без російської імперської ідеологічної і політичної домінанти і на суттєвому внеску слов’янських національних культур у шевченкознавство.

Посилання

Возняк М. Перший етап зацікавлення Шевченком на Галичині (10.03.1946). Збруч / Zbruc. URL: https://zbruc.eu/node/103836 (дата звернення: 20.04.2023).

Даниленко О. Степан Смаль-Стоцький – учений і «реальний політик» (до 160-річчя з дня народження). Shron1. 2019. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Danylenko_Oleksandr/Stepan_Smal-Stotskyi_uchenyi_i_realnyi_polityk.pdf? (дата звернення: 20.04.2023).

Луців Л. Голос чеської критики про Шевченка та його життя. Студентський Вістник : бюлетин Центрального Союза українського студентства в Празі. Прага, 1925. Р. ІІІ. Ч. 3 (березень). С. 15–21.

Луців Л. Література і життя. Літературні оцінки. Джерзі Ситі ; Нью-Йорк : Видавництво УНС «Свобода», 1981. 480 с.

Луців Л. Тарас Шевченко та чехи й словаки (Причинок до історії чесько-словацько-українських літературних взаємин). Нова Україна : місячник письменства, мистецтва, науки і громадського життя / під ред. М. Галагана, Н. Григоріїва й М. Шаповала. Прага, 1926. Р. V. Ч. 3–4 (бер.-квіт.). С. 103–117.

Луців Л. Чеська шевченкіана : (бібліографічний покажчик). Студентський Вістник : бюлетин Центрального Союза українського студентства в Празі. Прага, 1926. Р. ІV. Ч. 3 (березень). С. 42–44.

Луців Л. Шевченко у Славян. Студентський Вістник : бюлетин Центрального Союза українського студентства в Празі. Прага, 1926. Р. ІV. Ч. 3 (березень). С. 3–5.

Луців Лука. Шевченкіана. Літературознавство : збірник наукових праць / упорядкув., передм., прим. Ірини Роздольської. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2021. 428 с.

Махаль Я. Спомин про Шевченківські Свята у Празі. Студентський Вістник : бюлетин Центрального Союза українського студентства в Празі. Прага, 1926. Р. ІV. Ч. 3 (березень). С. 2–3.

Мельник І. Перша галицька книга про Шевченка. Збруч / Zbruc. 09.03.2014. URL: https://zbruc.eu/node/19727 (дата звернення: 20.04.2023).

Мельниченко І. Махал Ян. Шевченківська енциклопедія. Т. 4. : М–Па : У 6 т. / гол. ред. М.Г. Жулинський. Київ : Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка, 2013. С. 119–120.

Мельниченко І. Первольф Йозеф. Шевченківська енциклопедія. Т. 5: Пе-С : у 6 т. / Гол. ред. М.Г. Жулинський. Київ : Ін-т літератури ім. Т Г. Шевченка, 2015. С. 33.

Наріжний С. Українська еміґрація: культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1. Прага, 1942. 372 с.

Неврлий М.Я., Бабота Л. Махал Ян-Гануш. Енциклопедія Сучасної України : енциклопедія (електронна версія) / ред.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. Т. 19. URL: https://esu.com.ua/article-67108 (дата звернення: 16.01.2023).

Роздольська І. Літературно-ідеологічні домінанти літературно-критичної постави Луки Луціва-критика у 1920–1930-х роках. Закарпатські філологічні студії. Ужгород. 2020. Вип. 13. Т. 3. С. 132–136.

Харчук Р. Повернення Луціва-шевченкознавця. Збруч / Zbruc. 7.06.2021.URL: https://zbruc.eu/node/105629.

Якимович Б.З. Луців Лука. Енциклопедія історії України : Т. 6: Ла–Мі / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ : В-во «Наукова думка», 2009. 790 с. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Lutsiv_Luka (дата звернення: 29.03.2023).

Яремчук (Роздольська) І. Лука Луців як шевченкознавець у журналі «ЛНВ» – «Вісник». Наукові записки. Вип. 124. Серія «Філологічні науки» (літературознавство). Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. С. 193–201.

Яремчук (Роздольська) I. Шевченкознавча діяльність Луки Луціва у США: проблема хронології та генетичного контексту. «Апостол правди і науки» : матеріали Міжнар. наук. шевченківської конф. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2015. С. 325–334.

Taras Szewczenko, studium przes Leonarda Sowińskiego, z dołączeniem przekładu «Hajdamaków». Wilno. Nakładem Michała Gałkowskiego, 1861. W drukarni A.H. Kirkora, str. (2) +LVIII + 127.

Taras Szewczenko, życie i pisma jego, napisał Gwido baron Battaglia. Lwów: Nakladem redakcji «Tygodnika Naukowego», 1865. 57 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-25

Номер

Розділ

Статті