УСНІ ОПОВІДІ ПРО «ДАЛЕКІ ЗЕМЛІ»: СЮЖЕТНО-МОТИВНА МАТРИЦЯ ТА ЇХ ПРОЛОНГАЦІЯ В НАРАТИВАХ ПРО НІМЕЧЧИНУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2307-1222.2023-56-7

Ключові слова:

фольклор, усний наратив, мотив, фольклорний образ, «далекі землі», «райський сад»

Анотація

У пропонованій статті проаналізовано усні наративи про «далекі землі» та «райський сад». Виокремлено основні мотиви усних оповідей про Німеччину та характер їхнього функціонування. Фольклор цієї тематичної групи є складовою частиною величезного масиву української народної творчості і найбільш універсальною формою поширеного типу легенд про «далекі землі». Зазначено, що як в минулому Запорізька Січ була уособленням заможного і щасливого життя, так сьогодні однією з таких «далеких земель» є Німеччина, яка впродовж десятиліть, від часів об’єднання, стала об’єктом для міграції населення з усіх куточків Європи та символом держави з потужною економікою і широким ринком праці, що в свою чергу породило цілий пласт усної народної творчості, яка утворилася на уявленнях про чужу та далеку землю, на основі побаченого та почутого від інших. На основі 100 наративних інтерв’ю досліджено, що домінантною ознакою образу далекої країни, певної історичної епохи є образ, характерною особливістю якого є певна відсутність зв’язку з реальністю. Найчастіше це виражається в надмірній чистоті, порядку та архітектурі. Однак в цьому відображенні реальності простежується емоційна, метафорична складова, яка надає оповіді ідеалізований характер. Акцентовано, що в досліджуваних наративах чітко виокремлюється атрибутив гармонії та достатку, який формулюється в осциляції між полюсами структурних уявлень про світ – «тут/там», «ми/вони». Важливе місце в розглянутих усних оповідях займає образ райського саду, який має певну низку характерних для нього маркерів. Це утопічність, підкреслення певної гармонізації між суспільство та природою, просторова характеристика, яка часто реалізується через опозицію.

Посилання

Fleming J. The Roman de la Rose. A Study in Allegory and Iconography. Princeton: Princeton University Press, 1969. 257 p.

Tschistow K. Der gute Zar und das ferne Land. Russische sozial-utopische Volkslegenden des 17.-19 Jahrhunderts. Verlag Wasmann, München, 1998

Вишницька Ю. Міфологема «Острів» як одна з домінант міфосценарію «Віднайденого/Втраченого Раю». Актуальні питання філологічних наук: наукові дискусії: Міжнародна науково-практична конференція. С. 85-88.

Динниченко Т. Інтертекстуальний перегук повісті А. Жіда «Ізабель» і п’єси А. Чехова «Вишневий сад». Збірник наукових праць (філологічні науки) № 14, 2019. С. 68-73.

Еліаде М. Трактат з історії релігій / Пер. з фр. Олексія Панича. К.: Дух і Літера, 2016. 520 с.

Лабащук О. Перспективи застосування методики наративного інтерв’ю для сучасних фольклористичних досліджень. Studia Methodological. Issue 48. Ternopil Kielce, 2019. P. 41-50.

Новицький Я. Твори. Голов. ред. П. Сохань ; Нац. акад. наук України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Гру шевського, Ін-т історії України, Інститут мистецтвозна., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Запоріз. нац. ун-т, Запоріз. наукове т-во ім. Я. Новицького. Запоріжжя : Тандем, 2007, 440 с.

Павленко І.Я. До питання про соціально-утопічні мотиви в українському фольклорі (на матеріалі легенд та переказів про Запоріжжя). Литературный процесс в контексте этнокультур. 2005. С. 51-53.

Цимбал Т. Фольклор як віддзеркалення українського діаспорального буття. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2014.

С. 192-196.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-25

Номер

Розділ

Статті