ORAL NARRATIVES ABOUT “DISTANT LANDS”: PLOT-MOTIVE MATRIX AND THEIR PROLONGATION IN NARRATIVES ABOUT

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/2307-1222.2023-56-7

Keywords:

folklore, oral narrative, motive, folklore image, “distant lands”, “paradise garden”

Abstract

In the proposed article the oral narratives about the “distant lands” and the “paradise garden” are analyzed. The main motives of oral stories about Germany and the nature of their functioning are highlighted. The folklore of this thematic group is an integral part of the huge array of Ukrainian folk art and the most universal form of the widespread type of legends about “distant lands”. It is noted that as in the past Zaporozhian Sich was the personification of a prosperous and happy life, so today one of such “distant lands” is Germany, which for decades, since the unification, has become an object for population migration from all over Europe and the symbol of the state with a strong economy and a broad labor market, which in turn gave rise to a whole layer of oral folk art, which was formed on ideas about a foreign and distant land, based on what was seen and heard from the others. On the basis of 100 narrative interviews, it was investigated that the dominant feature of the image of a distant country, of a particular historical era, is an image whose characteristic feature is a certain lack of connection with reality. This is most commonly expressed in excessive cleanliness, order, and architecture. However, in this reflection of reality, an emotional, metaphorical component can be traced, which gives the story a phantasmagorical character. It is emphasized that in the studied narratives, the attribute of harmony and abundance is clearly distinguished, which is formulated in the oscillation between the poles of structural ideas about the world – “here/there”, and “we/them”. An important place in the considered oral stories is occupied by the image of a paradise garden, which has a certain number of characteristic markers. This is a utopianism, an emphasis on a certain harmonization between society and nature, a spatial characteristic that is often realized through opposition.

References

Fleming J. The Roman de la Rose. A Study in Allegory and Iconography. Princeton: Princeton University Press, 1969. 257 p.

Tschistow K. Der gute Zar und das ferne Land. Russische sozial-utopische Volkslegenden des 17.-19 Jahrhunderts. Verlag Wasmann, München, 1998

Вишницька Ю. Міфологема «Острів» як одна з домінант міфосценарію «Віднайденого/Втраченого Раю». Актуальні питання філологічних наук: наукові дискусії: Міжнародна науково-практична конференція. С. 85-88.

Динниченко Т. Інтертекстуальний перегук повісті А. Жіда «Ізабель» і п’єси А. Чехова «Вишневий сад». Збірник наукових праць (філологічні науки) № 14, 2019. С. 68-73.

Еліаде М. Трактат з історії релігій / Пер. з фр. Олексія Панича. К.: Дух і Літера, 2016. 520 с.

Лабащук О. Перспективи застосування методики наративного інтерв’ю для сучасних фольклористичних досліджень. Studia Methodological. Issue 48. Ternopil Kielce, 2019. P. 41-50.

Новицький Я. Твори. Голов. ред. П. Сохань ; Нац. акад. наук України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Гру шевського, Ін-т історії України, Інститут мистецтвозна., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Запоріз. нац. ун-т, Запоріз. наукове т-во ім. Я. Новицького. Запоріжжя : Тандем, 2007, 440 с.

Павленко І.Я. До питання про соціально-утопічні мотиви в українському фольклорі (на матеріалі легенд та переказів про Запоріжжя). Литературный процесс в контексте этнокультур. 2005. С. 51-53.

Цимбал Т. Фольклор як віддзеркалення українського діаспорального буття. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2014.

С. 192-196.

Published

2023-08-25

Issue

Section

Статті