СПЕЦИФІКА ВЖИВАННЯ СУРЯДНО-ПІДРЯДНИХ СПОЛУЧНИХ ЗАСОБІВ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ В. ШЕВЧУКА)

Анотація

Статтю присвячено аналізу особливостей уживання синкретичних сурядно-підрядних сполучників у простому ускладненому реченні на матеріалі творів В. Шевчука. Специфіку функціювання сполучних засобів досліджено на матеріалі прикладів, вибраних із художніх текстів «Три листки за вікном», «Дім на горі», «На полі смиренному», «Око прірви», «Привид мертвого дому». Характеристику сурядно-підрядних сполучників зроблено за типологією сполучних засобів К.Г. Городенської. До аналізованого різновиду синкретичних сполучних засобів зараховано протиставно-пояснювальні, протиставно-допустові, розділово-допустові, зіставності – відповідності. З’ясовано специфіку вияву формально-граматичних зв’язків та семантико-синтаксичних відношень у простому реченні із сурядно-підрядними сполучниками. У творах В. Шевчука сполучники сурядності – підрядності демонструють різну продуктивність функціювання: пояснювально-ототожнювальні сполучні засоби частіше вживані в простих ускладнених реченнях, тоді як протиставно-розділові та розділово-допустові – у складних. Сполучники зіставності – відповідності не зафіксовані в обстежуваному матеріалі. У межах предикативної частини складного речення чи простого ускладненого речення пояснювально-ототожнювальні сполучні засоби увиразнюють значення простого дієслівного чи складеного іменного присудка. Типовим виявом уживання цих сполучних засобів є відокремлення другорядних членів речення, зокрема означення (прикладки), обставини. Протиставно-допустові сполучні засоби вжиті для вираження відповідних семантико-синтаксичних відношень між однорідними присудками. У межах предикативної частини складного речення найчастіше сполучник поєднує однорідні присудки. Активність функціювання сурядно-підрядних сполучників у простому реченні підтверджують приклади з художніх творів. З укладеного корпусу ілюстративного матеріалу лише 25% сполучних засобів виражають синкретичні семантико-синтаксичні відношення. Найбільш частотними є пояснювально-ототожнювальні сполучники тобто – 43%, чи – 11%, або – 13%; протиставно-допустові але – 13%, проте – 4,2%; розділово-допустові чи…чи – 9,2%. Інші сполучні засоби не зафіксовані.