ЕВФЕМІСТИЧНІ НОМІНАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ТЕМАТИКИ ЯК ПРОЯВ КОНТЕКСТУАЛЬНОЇ СИНОНІМІЇ У СУЧАСНОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2024-57-20Ключові слова:
евфемістична номінація, контекстуально-синонімічна домінанта, контекстуальна синонімія, евфемізм, дисфемізмАнотація
В умовах пандемії прослідковуються прикметні зміни подачі тієї чи тієї інформації ЗМІ в англомовній лінгвокультурі. ЗМІ трансформуються в одне з основних джерел транслювання інформації. Соціально-політичне середовище диктує ЗМІ імплементувати нові мовленнєві засоби для передачі інформації. Запропонована стаття покликана розв’язати проблему евфемістичних номінацій медичної тематики на матеріалі газетного дискурсу в межах когнітивно-дискурсної парадигми. Обґрунтовано доцільність розгляду явища евфемії у руслі когнітивно-дискурсної парадигми з опертям на контекстуальну семантику лексичних одиниць. Розглянуто поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Проаналізовано фактологічний матеріал евфемізмів медичної тематики. Виокремлено евфемістичні номінації з контекстуально-синонімічною домінантою, спосіб їх творення та тематичні групи. Виявлено, що евфемізми та дисфемізми є медіаторами категорії контекстуальної синонімії, актуалізуючи емергентно-метафоричні поняття на матеріалі медичної тематики. Виокремлено такі тематичні групи евфемістичних номінацій: ментальний стан людини, хвороба, чоловічі статеві органи, дії людини, професії, їжа та фізіологічний стан людини. В основі евфемістичних номінацій із контекстуально-синонімічною домінантою знаходяться метафора, генералізація, мейозис та антономазія. Кількісно переважаючий метафоричний тип утворення евфемістичних номінацій свідчить про асоціативні зв’язки між когнітивним мисленням та семіотичним відтворенням. Евфемістичні номінації як прояв контекстуальної синонімії слугують експресивізації та конкретизації мовлення у масово-якісних статтях медичної тематики. Контекстуально-синонімічні одиниці, маючи величезний прагматичний потенціал, стають одними з основних мовних засобів передачі денотативної та конотативної інформації.
Посилання
Булах М.Б. Евфемізми в медіатексті: функціональний аспект. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2016. № 33. С. 97–110.
Великорода В.Б. Семантичні та функціонально-прагматичні характеристики евфемізмів в англійській мові : автореф. дис. … канд. філол. наук. Львів, 2008. 20 с.
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української мови. Київ, 1972. 404 c.
Корнєлаєва Є.В. Лінгвістична природа евфемізмів. Львівський філологічний часопис. 2019. № 33. С. 70–75.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
Crespo-Fernández, Eliecer. Euphemism and political discoursein the British regional press. Brno Studies in English. 2014. № 40. Р. 5–26. 10.5817/BSE2014-1-1.
Felt Christian. Recognizing Euphemisms and Dysphemisms Using Sentiment Analysis. Proceedings of the Second Workshop on Figurative Language Processing, P. 136–145. URL: https://aclanthology.org/2020.figlang-1.20.pdf.
Herbert Anthony. The Role of Euphemisms in Healthcare Communication. Journal of Healthcare Communications. 2016. Vol. 1. № 2:14. P. 1–2. URL: file:///C:/Users/Asus/Downloads/EuphemismHerbert.pdf.
Wafaa Mudhaffar Ali Agha. Euphemism And Dysphemism in the Age of Coronavirusim! «Political and Healthcare Speeches : A Critical Discourse Analysis». Р. 118–137. URL: https://www.iasj.net/iasj/download/39d788ce0f4cdae0.
Zebuniso No‘monova. The Role of Euphemisms in Medical Communication. URL: https://zienjournals.com/index.php/tjpch/article/view/1826/1522.