БОТАНІЧНИЙ КОД У ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ: СИМВОЛІЗМ І ПЕРЕКЛАД

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2307-1222.2024-57-25

Ключові слова:

когнітивна метафора, символ, флоронім/фітонім, художній переклад

Анотація

Стаття присвячена аналізу використання ботанічного коду як літературного елемента в творах англомовних та українських авторів і дослідженню особливостей вираження поетико-символічних характеристик ботанічного коду в перекладі. Ботанічний код як особлива лінгвокультурна та символьна система використовується в художніх творах для вираження особливого поетичного мислення. З урахуванням складності теми дослідження вимагає інтегрованого підходу, який використовує теорії та методи літературної критики, стилістики, наратології та перекладознавства. Метафори та образна мова не просто являють собою текстове оформлення для благозвучного оформлення розповіді, а глибоко відображають внутрішню організацію художнього дискурсу, зокрема, у випадку актуалізації концептуальних метафор як особливих когнітивних структур. Загалом застосування теорії когнітивної метафори дозволяє відтворити дві стійкі метафори, пов’язані з ботанікою: ЛЮДИНА є КВІТКА; СВІТ ЛЮДЕЙ – це САД. Зокрема, в роботі аналізується символіка англійського саду як такого, а також низка окремих флоронімів – троянди, лілії, гліцинії, аконіту тощо. Проводиться порівняльний аналіз трактувань декількох квітів в українському та англійському культурному та літературному контексті. Згадується історія розвитку флоріографії. Наведено приклади вдалих і невдалих спроб перекладів ботанічних назв, зокрема і транспозиції ботанічних культурних кодів у перекладах художніх творів, адже перед перекладачем стоїть неабиякий виклик – здійснити літературознавчий аналіз ботанічного символу в оригіналі та знайти відповідник, який буде зберігати не лише прагматику тексту, але і його естетичні характеристики, не порушивши при цьому природню логіку навколишнього світу. Доходимо висновку, що художній символ є не тільки лінгвістичним, але й екстралінгвістичним явищем, і його інтерпретація вимагає глибоких знань культурного контексту, соціальної психології, міфології, історії певного народу.

Посилання

Марчук Л., Копусь О. Символіка як метафоричне сприйняття та вербалізація навколишнього світу. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2019. Випуск 50. С. 113–117.

Buchmann S. Flowers in literature, art, and myth. The Reason for flowers: Their history, culture, biology, and how they change our lives. New York : Scribner. 2019. Р. 209–220.

Kranz I. The Language of Flowers in Popular Culture and Botany. The Language of Plants: Philosophy, Science, Literature / ed. M. Gagliano, J.C. Ryan, and P. Vieira. Minneapolis : University of Minnesota Press, 2017, 193 p.

Коломієць І.І. Флоролексеми в українській поезії II половини XX століття: функціонально-стилістичний аспект : автореф. дис. ... канд. філол. наук. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Київ, 2003. 18 с.

Amenta A. Estranged Flowers: Plant Symbolism in Antonia Pozzi’s and Krystyna Krahelska’s poems. Language and Literary Studies of Warsaw. 2019. 9. 13–26.

Duckworth M. Guanio-Uluru L. Plants in Children’s and Young Adult Literature. New York : Routledge, 2021. P. 220.

Mancoff D.N. The Pre-Raphaelite Language of Flowers. Munich, London, New York : Prestel, 2021. Р. 32–40.

Ryan J.C. Editorial. Plant Poetics. 2020; 7(1): 34–40.

Чернявська А.В. Символізм флороніма лілія в українській та англійській мовах (на матеріалі фразеологізмів і художніх творів). Закарпатські філологічні студії. 2019. Вип. 8(1). С. 155–159.

Нечипоренко В.О. Лексичні та стилістичні труднощі перекладу фразеологізмів у сучасній англійській мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2020. № 46. Том 3. С. 155–159.

Kövecses Z. Metaphor: A Practical Introduction. New York : Oxford University Press, 2002.

Wilkinson P.R. Thesaurus of Traditional English Metaphors. London : Routledge, 2003. 896 p.

Davidar D. The Solitude of Emperors. Toronto : McClelland & Stewart Inc., 2007. 320 p.

Pilcher R. The Shell Seekers. New York : St. Martin’s Press, 1997. 582 p.

Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК). URL: https://uacorpus.org/Kyiv/ua.

Терещенко Л., Нечипоренко В. Проблеми перекладу власних імен у літературних творах для дітей. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Т. 39. Вип. 3. С. 135–140. URL: http://www.aphn-journal.in.ua/39-3-2021.

Rowling J.K. Harry Potter and the Philosopher’s Stone. London : Bloomsbury, 1997. 224 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-09

Номер

Розділ

ФІЛОЛОГІЧНІ СТУДІЇ