ЕМПАТІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2025-59-26Schlagworte:
диджиталізація, емпатія, емпатійне спілкування, мультимедійний контентAbstract
У статті розглянуті проблеми емпатійного спілкування у викладанні іноземної мови як чинника ефективного навчального процесу в умовах диджиталізації. Під впливом диджиталізації спілкування між учасниками навчального процесу стало технологічно опосередкованим. Зміни у взаємодії студента і викладача зумовили актуальність даного дослідження. Метою роботи є визначення ролі емпатії у викладанні іноземних мов в умовах диджиталізації, вивчення й узагальнення результатів наукових розвідок вітчизняних та закордонних дослідників, практик формування емпатійного навчального середовища, окреслення ефективних підходів до створення умов для іншомовної комунікації. Зазначено, що відсутність особистісного спілкування під час дистанційного навчання може перешкоджати встановленню міцного зв’язку між викладачем і студентами. Емпатія зменшує емоційне напруження студентів і сприяє створенню доброзичливої атмосфери. У статті проаналізовано характеристики емпатійного спілкування, умови створення емпатійного навчального середовища. Визначено поняття емпатії в контексті викладання іноземної мови. Проаналізовано ефективні стратегії емпатійної комунікації, як-от персоналізація, зворотний зв’язок, емпатійне оцінювання, створення інклюзивного середовища, активне слухання й адаптація до різних стилів навчання. Підкреслено роль зворотного зв’язку з використанням програмного забезпечення для скринкастів (screencast software). Установлено зв’язок між емпатійним спілкуванням і емоційним станом студентів та зростанням їхньої мотивації. Запропоновано методику зворотного зв’язку від одногрупників (peer feedback practices) на основі Moodle. На прикладі міжнародного проєкту Erasmus+ «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» (DigiFLEd) продемонстровані можливості міжнародної співпраці в удосконаленні навчальних програм через інтеграцію мультимедійного контенту.
Literaturhinweise
Кузан Г. Диджиталізація освітнього процесу і дистанційне навчання в Україні: виклики, проблеми, перспективи. Молодь і ринок. 2022. № № 9–10 (207–208). С. 107–111.
Журавльова Л. Психологія емпатії. Житомир : Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2007. 328 с.
Чаплак Я. Проблема емпатії у психології та її важливість у професійному становленні психолога. Psychological Journal. 2018. № 5 (15). C. 24–39.
Главінська О., Савуляк В. Емпатія як складова професійної компетентності педагога. Психологія: реальність і перспективи : збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 1. Рівне : РДГУ, 2013. С. 49–51.
Osadcha E. Empathic communication in the process of teaching English. International Letters of Social and Humanistic Sciences. Switzerland : SciPress Ltd, 2015. Vol. 58. P. 117–122.
Гайдай І., Бондаренко К., Жалінська І., Свисюк О. Диджиталізація у викладанні іноземної мови студентам правових спеціальностей. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 46. С. 26–31.
Чередніченко Г., Шапран Л., Куниця Л. Мультимедійні технології у процесі викладання дисципліни іноземна мова у вищих технічних навчальних закладах. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія «Педагогіка». 2011. № 4. С. 134–138.
Бондарчук А., Жебка В., Корецька А., Шилкіна А. Порівняльна характеристика веб-орієнтованих інструментів автоматизації освітнього процесу в умовах цифрової трансформації. Публічно-управлінські та цифрові практики. 2024. Вип. 1. С. 13–21.
Bradley I. Enhancing peer feedback practices through screencasts in blended academic writing course. The JALT CALL Journal. 2019. P. 43–59.
