ПОЕТИЧНА СПАДЩИНА ГЕРАСИМА СМОТРИЦЬКОГО

Анотація

Походячи з дрібношляхетського роду, Герасим Смотрицький отримав ґрунтовну домашню освіту. Письменник був відомий своєю неабиякою вченістю , володів грецькою, латинською та церковнослов’янською мовами . А 1576 року князь Ваcиль-Костянтин Острозький, задумавши за прикладом протестантського князя Миколи Радзивілла (Чоргого) видати Святе Письмо українською мовою, запрошує Герасима Смотрицького до рикладжОстрога У центрі уваги автора cтаті опинилися три віршовані твори письменника. Геральдичний вірш на герб Острозьких «Зри сія знаменія княжате славного» разом з передмовою вміщено на початку Острозької Біблії 1581 року. Автор символічно трактує елементи герба роду, обираючи лише окремі з них. Другий вірш «До чительника» формально є зверненням до читача, проте за змістом становить ще один панегірик і прославляє рід Острозьких. Автор порівнює князя Острозького з Володимиром-хрестителем і Ярославом Мудрим, Наприкінці ж твору чітко вказує власне ім’я. В епіграмі «Плютархус» Смотрицький наголошує на вищості духовної цноти перед матеріальною розкішшю. Давньогрецький філософ був виразником «ідеї добрих справ». Саме у дидактизмі цього тексту виразно помітна поетика нового стилю. У поезії Герасима Смотрицького маємо поєднання ренесансних (переважно елементи змісту твору) і барокових рис (формальні ознаки). Таким чином, саме Герасима Смотрицького слід вважати першим бароковим українським письменником. В його поезії маємо справжню світоглядну еклектику – християнський аскетизм, «ідею добрих справ», ренесансне звернення до спадщини античності, Але всі ці ідейні складові виражені у бароковій формі геральдичного вірша, звернення до читача, повчальної епіграми.