Приклад оформлення
УДК 82.09
ХУДОЖНЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:
МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРЕДМЕТИЗАЦІЇ
Наталя АСТРАХАН
доктор філологічних наук, доцент,
завідувач кафедри германської філології та зарубіжної літератури
Житомирського державного університету імені Івана Франка
вул. В. Бердичівська, 40, м. Житомир
ORCID: 0000-0002-4087-2466
astrakhannatala@gmail.com
У статті розглядаються шляхи літературознавчої предметизації художньої інтерпретації, характеризуються основні вектори обґрунтування методологічних засад пізнання цього явища в контексті сучасного гуманітарного знання й, зокрема, теорії літератури. Як продуктивні щодо дослідження художньої інтерпретації методологічних площин визначаються взаємозв’язки між онтологічною герменевтикою, філософією діалогу та літературною антропологією. Серед арсеналу літературознавчих методів найбільш перспективними в плані вирішення зазначеної проблеми виявляються рецептивна естетика, генетично пов’язана із літературознавчою феноменологією, та постструктуралістська парадигма, в межах якої особливого значення набувають концепція множинності інтерпретацій та інтермедіальні студії.... (1800 знаків без пробілів)
Ключові слова: літературний твір, художня інтерпретація, рецептивна естетика, онтологічна герменевтика, філософія діалогу, літературна критика.
ARTISTIC INTERPRETATION AS AN OBJECT OF LITERARY STUDIES:
METHODOLOGICAL ASPECTS OF THE SUBJECT
Natalia ASTRAKHAN
Doctor of Philological Sciences, Docent,
Head of the Department of Germanic Philology and Foreign Literature
Zhytomyr Ivan Franko State University
40 V. Berdychivska Str., Zhytomyr
ORCID: 0000-0002-4087-2466
astrakhannatala@gmail.com
The article deals with the ways of viewing artistic interpretation as an object of literary studies and describes the main vectors of substantiation of the methodological foundations of understanding this phenomenon in the context of modern humanitarian knowledge and, in particular, literary theory. The interconnections among ontological hermeneutics, the philosophy of dialogue and literary anthropology are defined as productive methodological frameworks in the study of artistic interpretation. The most promising methods of literary studies in terms of solving the afore-referenced problem include receptive aesthetics, which is genetically related to literary phenomenology, and the post-structuralist paradigm within which the concept of multiple interpretations and intermedial studies gain particular significance.... (1800 знаків без пробілів)
Key words: literary work, artistic interpretation, receptive aesthetics, ontological hermeneutics, philosophy of dialogue, literary criticism.
Постановка проблеми. Значущість художнього творення і відтворення у загальнокультурному просторі розкриває передусім процес інтерпретації. Здійснюючи інтерпретацію твору та її міжсуб’єктну перевірку, читач включається у діалогічні взаємини з автором й іншими людьми, причетними до вербалізації оприявнених художнім твором буттєвих смислів...
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Є певний розрив між філософським (герменевтичним) баченням феномену інтерпретації у загальнокультурному вимірі [4; 5; 12] й обґрунтуванням засад реалізації її конкретних варіантів, наприклад, художньої інтерпретації та її різновидів – перекладу, театральної постанови, кінематографічної візуалізації, живописного й музичного ілюстрування і т.п., чому присвячується значно більше уваги [9; 11]...
Метою статті є спроба предметизації художньої інтерпретації як важливого складника буття літературного твору та окреслення методологічних засад її літературознавчого пізнання.
Виклад основного матеріалу дослідження. За М. Гайдеґґером, справжнє буття здійснюється як розуміння. Отже, художня інтерпретація мистецького твору передбачає синтез трьох максимумів, які встановлюють параметри екзистенційно-онтологічного розуміння (буття/розуміння, що, живлячись досвідом екзистенції, надбудовується над ним): гносеологічний максимум (розкриття пізнавального потенціалу мистецького твору як художньої моделі дійсності); діалогічний максимум (комунікативна наснаженість процесів творення та відтворення, звернутих водночас до автора інтерпретованого твору й реципієнтів твору-інтерпретації, існування якого неначе запрошує до участі у його інтерсуб’єктивній перевірці); персоналістичний максимум (формування творчої особистості через продукування художнього тексту нового мистецького твору як простору, відкритого для особистісного зростання у всіх актуальних для суб’єкта напрямах, через вивершення художньої цілісності, що є свідченням досягнутої цілісності особистості)...
Висновки й перспективи подальшого дослідження. Зазначене бачення внутрішньої діалогічності тексту/твору не лише не виходить за межі настанов рецептивної естетики, але й перебуває у суперечності із провідною тезою постструктуралістського літературознавства про «смерть автора» як передумову «народження читача». Тобто, відроджуючи автора й читача як необхідних один одному суб’єктів діалогічної взаємодії, окреслена концептуалізація літературно-художньої творчості повертає їй онтологічне значення...
ЛІТЕРАТУРА
1. Квіт С. Виміри філософської герменевтики. Слово і час. Київ : Фенікс, 2007. № 5. С. 17–27.
2. Лімборський І. Транслаторика в контексті проблем літературознавчої компаративістики: рецепція – інтерпретація – реінтерпретація. Біблія і культура. 2016. № 17. С. 79–84.
3. Матвійчук У. Перспективи інтерпретації літературних творів крізь призму музики. Слово і час. 2016. № 1. С. 80–86.
REFERENCES
1. Kvit, S. (2007). Vymiry filosofskoi hermenevtyky [Dimensions of philosophical hermeneutics]. Slovo i chas [Word and time]. Kyiv: Feniks. Vol. 5. P.17–27 [in Ukrainian].
2. Limborskyi, (2016). Translatoryka v konteksti problem literaturoznavchoi komparatyvistyky: retseptsiia – interpretatsiia – reinterpretatsiia [Translatorika in the context of the problems of literary comparative studies: reception – interpretation – reinterpretation]. Bibliia i kultura [The Bible and culture]. Vol. 17. P. 79–84 [in Ukrainian].
3. Matviichuk, U. (2016). Perspektyvy interpretatsii literaturnykh tvoriv kriz pryzmu muzyky [Perspectives of interpretation of literary works through the prism of music]. Slovo i chas [Word and time]. 1. P. 80–86 [in Ukrainian].
