KREMENETS REGION IN 1917–1920
DOI:
https://doi.org/10.2518/2307-7778.19.1.11Keywords:
Ukrainian Revolution, Kremenetschina, Poland, power, local government, statehood, education, culture.Abstract
The objective of the research of the work is to analyze and generalize the main trends in the social,political, cultural and educational development of Kremenets region in the 1917– 1920-ies. The methodology of the research is based on regionalistic approaches to studying the problem and is based on the use of retrospective and comparative historical methods. Important in the work was the method of collecting factual data (accumulation of facts) and the method of their layout (analysis). Also, special methods (comparisons, source analysis) were used to help characterize the Kremenets situation in the context of the history of Ukraine during the specified period. The scientific novelty consists in the fact that for the first time the events of the difficult time of change of power and instability in the Kremenetschyna of 1917–1920-th years are generalized and analyzed. The main aspects of the formation of the authorities and their activities in Kremenets city are highlighted. Conclusions. The author came to the conclusion that a wide range of studies on the events of the Ukrainian Revolution of 1917–1921 contained little coverage of the history of small towns. The situation in the region during the Ukrainian Democratic Revolution, military actions and instability was difficult. The analyzed social composition of the population shows the influence of the Ukrainians, Jews and Poles on the political situation. The activation of Ukrainians in defending their interests in the process of the Ukrainian Revolution is highlighted. The formation of local authorities and their role in establishing the social, economic, cultural and educational life of Kremenets region are revealed. As a result of the study, it was found that the opening of the Ukrainian gymnasium and the launch of the «Prosvita» activity during the period of revolutionary change, in the future, allowed to preserve these institutions that propagated national ideas during the period of Polish rule. It was emphasized that the influence of emigrants from the Dnieper, after the defeat of the Ukrainian Revolution, greatly revived national life in Kremenets region. It is also noted that in the struggle for Ukrainian statehood a certain number of local residents took a wait-and-see position.
References
Галатир, В. (2015). Корупція та хабарництво під час становлення повітових державних адміністрацій на Правобережжі в добу гетьманату П. Скоропадського. Формування та діяльність місцевих державних адміністрацій та самоврядування в період Української
революції 1917–1920 рр.: матеріали круглого столу, м.Кам’янець-Подільський. Retrieved from http://history.kpnu.edu.ua/wpontent/uploads/sites/2/2015/01/%D0%B7%D0%B11%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA1.pdf
Дем’янюк, О. (2014). Західна Волинь і Холмщина: боротьба за державну належність. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». № 809. Держава та армія. С. 47–52.
Дем’янюк, О. (2018) Волинь в Українській революції: доба Української Центральної ради: монографія. Луцьк. 232 с.
Медвєдєв, С. & Савчук, В. (2014) На зламі епох. Краєзнавчі нариси з історії Кременеччини. Випуск 1. Кременець. С. 63–107.
Козубський, О. (2007). Від Львова до тайги. Про рід Козубських. Снятин. 286 с.
Комарницький, О. (n. d). Містечка Південної Волині в контексті Української революції 1917–1920 рр. URL: https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/Slavuta/Revolution1917.html
Крезуб, А. (1993). Напад більшовиків на Крем’янець в травні 1919 р. Спогад з «Історичного календаря Червоної Калини» за 1930 р. Діалог. 23 січня.
Ogrodowska, V. & Piskorz-Branekowa, E. (1999). Kalendarz Polski. Historia і obyczajc. Warszwa. 311 с.
Памятная книжка Волынской губернии, (1909). Житомірь.
Плохій, С. (2018) Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності. Друге видання. Харків. 494 с.
Савелюк, Й. (1934). Історія Крем’янця. Перший зошит. Крем’янець. 70 с.
Савчук, Б. (1996). Волинська «Просвіта». Рівне: «Ліста». 154 с.
Skakalska, I., Semenets-Orlova, I. (2019). The ukrainian elite of Western Volhynia (1921–1939): sources of the research problem. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin]. 10, 2019. S. 141–149. doi: 10.24919/2519-058X.10.159181.
Скороход, О. (2018). Лютнева революція 1917 року на периферії: поведінка киян у дні повалення монархії. Наукові записки НАУКМА. Історичні науки. Том 1. Retrieved from http://nrph.ukma.edu.ua/article/view/152045. doi: https://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.50-55
Черняхівський, Г. (1999) Кременеччина від давнини до сучасності. Кременець. 318 с.
Черняхівський, Г. (2001). Портрети пером. Кременець. 260 с.
Husar Struk, D. (1996) Volhynia. Encyclopedia of Ukraine. Volume V. С. 633.
Шейко, В. М. (2019). Інтелігенція і влада в часи Української революції 1917–1921 рр.: історіографія за окремими сферами культури. Вісник Харківської академії культури. Збірник наукових праць. Вип. 54. URL: http://v-khsac.in.ua/article/view/165756
doi: https://doi.org/10.31516/2410–5333.054.14
Державний архів Тернопільської області.