КРЕМЕНЕЧЧИНА У 1917–1920-Х РР.
DOI:
https://doi.org/10.2518/2307-7778.19.1.11Ключові слова:
Українська революція, Кременеччина, Польща, влада, місцеве самоврядування, державність, освіта, культура.Анотація
Мета роботи полягає в тому, щоб проаналізувати та узагальнити основні тенденції у соціально-політичному та культурно-освітньому розвитку Кременеччини у 1917– 1920-х рр. Методологія дослідження спирається на регіоналістичні підходи до вивчення проблеми та ґрунтується на застосуванні ретроспективного та порівняльно-історичного методів. Важливим у роботі був метод збирання фактичних даних (нагромадження фактів) і метод їх компонування (аналізу). Також застосовано спеціальні методи (порівняння, джерелознавчого аналізу), які допомагають схарактеризувати ситуацію на Кременеччині в контексті історії України у зазначений період. Наукова новизна полягає в тому, що вперше узагальнюються та аналізуються події складного часу зміни влади і нестабільності на Кременеччині 1917–1920-х рр. Висвітлено основні аспекти формування органів влади та їх діяльність в місті Кременець. Висновки. Авторка дійшла висновку, що широкий спектр досліджень з подій Української революції 1917–1921 рр. мало охоплює історію невеликих містечок. Ситуація в краї в період Української демократичної революції, військових дій та нестабільності була складною. Проаналізований етнічний склад населення свідчить про те, що переважали впливи в краї українців, євреїв та частково поляків. Висвітлено активізацію українців у відстоюванні своїх інтересів у процесі Української революції. Розкрито становлення місцевих органів влади та їх ролі у налагодженні соціально-економічного, культурно-освітнього життя Кременеччини. У результаті дослідження встановлено, що відкриття української гімназії та започаткування діяльності «Просвіти» в період революційних змін, в майбутньому дозволило зберегти ці інституції, які пропагували національні ідеї в період перебування під владою Польщі. Підкреслено, що приплив емігрантів з Наддніпрянщини, після поразки Української революції, значно пожвавило національне життя на Кременеччині. Відмічено й те, що в боротьбі за українську державність певна кількість місцевих жителів займала вичікувальну позицію.
Посилання
Галатир, В. (2015). Корупція та хабарництво під час становлення повітових державних адміністрацій на Правобережжі в добу гетьманату П. Скоропадського. Формування та діяльність місцевих державних адміністрацій та самоврядування в період Української
революції 1917–1920 рр.: матеріали круглого столу, м.Кам’янець-Подільський. Retrieved from http://history.kpnu.edu.ua/wpontent/uploads/sites/2/2015/01/%D0%B7%D0%B11%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA1.pdf
Дем’янюк, О. (2014). Західна Волинь і Холмщина: боротьба за державну належність. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». № 809. Держава та армія. С. 47–52.
Дем’янюк, О. (2018) Волинь в Українській революції: доба Української Центральної ради: монографія. Луцьк. 232 с.
Медвєдєв, С. & Савчук, В. (2014) На зламі епох. Краєзнавчі нариси з історії Кременеччини. Випуск 1. Кременець. С. 63–107.
Козубський, О. (2007). Від Львова до тайги. Про рід Козубських. Снятин. 286 с.
Комарницький, О. (n. d). Містечка Південної Волині в контексті Української революції 1917–1920 рр. URL: https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/Slavuta/Revolution1917.html
Крезуб, А. (1993). Напад більшовиків на Крем’янець в травні 1919 р. Спогад з «Історичного календаря Червоної Калини» за 1930 р. Діалог. 23 січня.
Ogrodowska, V. & Piskorz-Branekowa, E. (1999). Kalendarz Polski. Historia і obyczajc. Warszwa. 311 с.
Памятная книжка Волынской губернии, (1909). Житомірь.
Плохій, С. (2018) Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності. Друге видання. Харків. 494 с.
Савелюк, Й. (1934). Історія Крем’янця. Перший зошит. Крем’янець. 70 с.
Савчук, Б. (1996). Волинська «Просвіта». Рівне: «Ліста». 154 с.
Skakalska, I., Semenets-Orlova, I. (2019). The ukrainian elite of Western Volhynia (1921–1939): sources of the research problem. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin]. 10, 2019. S. 141–149. doi: 10.24919/2519-058X.10.159181.
Скороход, О. (2018). Лютнева революція 1917 року на периферії: поведінка киян у дні повалення монархії. Наукові записки НАУКМА. Історичні науки. Том 1. Retrieved from http://nrph.ukma.edu.ua/article/view/152045. doi: https://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.50-55
Черняхівський, Г. (1999) Кременеччина від давнини до сучасності. Кременець. 318 с.
Черняхівський, Г. (2001). Портрети пером. Кременець. 260 с.
Husar Struk, D. (1996) Volhynia. Encyclopedia of Ukraine. Volume V. С. 633.
Шейко, В. М. (2019). Інтелігенція і влада в часи Української революції 1917–1921 рр.: історіографія за окремими сферами культури. Вісник Харківської академії культури. Збірник наукових праць. Вип. 54. URL: http://v-khsac.in.ua/article/view/165756
doi: https://doi.org/10.31516/2410–5333.054.14
Державний архів Тернопільської області.