ОБРАЗ УКРАЇНЦЯ У ПОЛЬСЬКОМУ ОФІЦІЙНОМУ ДИСКУРСІ 1944–1953 РР.

Автор(и)

  • Володимир КІЦАК Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0002-7180-0588

DOI:

https://doi.org/10.32782/2307-7778/2026.2.9

Ключові слова:

польський офіційний дискурс, образ українця, пропаганда, операція «Вісла», ОУН-УПА, національна меншина

Анотація

Статтю присвячено дослідженню конструювання образу українця в офіційному польському дискурсі періоду становлення та утвердження комуністичного режиму в Польщі (1944–1953 рр.). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення механізмів формування образу «Іншого» у владних наративах повоєнної Центрально-Східної Європи, а також аналізу того, як політична влада використовувала мовні конструкції, історичну пам’ять і пропагандистські практики для легітимації репресивних заходів щодо національних груп. Метою статті є аналіз основних дискурсивних стратегій, за допомогою яких польська комуністична влада формувала образ українця як потенційно небезпечного суб’єкта, а також визначення взаємозв’язку між офіційною риторикою, політикою безпеки та практиками асиміляції українського населення у 1944–1953 рр. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, системності та міждисциплінарності, а також інструментарій критичного дискурс-аналізу, політичної антропології та студій пам’яті. Застосування дискурсивного підходу дало змогу розглянути офіційні тексти не лише як джерела інформації про події, а й як активні механізми творення політичної реальності. Джерельну базу становлять документи органів державної влади Польщі, матеріали органів безпеки, партійні постанови, офіційна преса, пропагандистські видання та наукові праці, створені в межах інституційного дискурсу ПНР. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі образу українця як дискурсивного конструкта польської комуністичної держави. У статті доведено, що в 1944–1953 рр. офіційний дискурс поступово трансформував етнічну категорію «українець» у політично маркований образ «ворога», використовуючи такі семантичні замінники, як «бандерівець», «фашистський бандит», «агент іноземних розвідок» і «ворог народу». Установлено, що ці конструкти виконували подвійну функцію: з одного боку, забезпечували ідеологічне виправдання боротьби зі збройним українським підпіллям, а з іншого – створювали підстави для поширення підозри та відповідальності на широкі верстви мирного українського населення. У результаті дослідження встановлено, що польський офіційний дискурс 1944–1953 рр. характеризувався переходом від мобілізаційної риторики «боротьби з бандерівською загрозою» до асиміляційної моделі управління українською меншиною після операції «Вісла». Доведено, що мова влади не лише відображала політичні рішення, а й формувала символічні рамки їх сприйняття суспільством. Відсутність у цьому дискурсі самостійного образу мирного українця стала важливим чинником легітимації колективного покарання, депортаційної політики та обмеження культурних прав української громади у повоєнній Польщі

Посилання

1. Akcja «Wisła». Dokumenty / red. E. Misiło. Warszawa, 1993. 832 s.

2. Akcja «Wisła». URL: https://ipn.gov.pl/pl/nauka-i-edukacja/badania-historyczne/konferencje/26794,Akcja.html

3. Cień akcji «Wisła». Zjednoczenie Łemków. URL: https://www.lemkounion.pl/prasa-i-dokumenty/cien-akcji-wisla/

4. Hałagida I. Prowokacja «Zenona». URL: https://przystanekhistoria.pl/download/166/72724/HalagidaProwokacjaZenona.pdf.

5. Hałagida I. Ukraińcy na zachodnich i północnych ziemiach polskich 1947–1957. Warszawa: IPN, 2002. (Seria «Monografie», t. 1). URL: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/28699/file.pdf

6. Miroszewski K. Centralny Obóz Pracy Jaworzno. Podobóz ukraiński (1947–1949). Katowice: Wydawnictwo Naukowe «Śląsk», 2001. 650 s.

7. Misiło E. Obóz Jaworzno – zbrodnia nieukarana: Polacy i Ukraińcy w Centralnym Obozie Pracy Jaworzno (1947–1949). Jesionowo: Fundacja Archiwum Ukraińskiego, 2022. 1016 s.

8. Motyka G. Od rzezi wołyńskiej do akcji «Wisła». Konflikt polsko-ukraiński 1943–1947. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 2011. 524 s.

9. Owczarek B., Penar J. Nacjonalistyczne organizacje ukraińskie w Polsce. Wybrane problemy. Warszawa, 1979. 240 s.

10. Pisuliński J. Akcja «Wisła» i jej fałszywy obraz. Przegląd Historyczno-Wojskowy. 2024. № 25(1). S. 222–256. DOI: https://doi.org/10.32089/WBH.PHW.2024.1(287).0007

11. Przyczyny akcji «Wisła». URL: https://uitp.org.pl/index.php/aktualnosci/relacje-prasowe/31-przyczyny-akcji-wisla

12. Semczyszyn M. Przesiedleńcy z akcji «Wisła» na Pomorzu Zachodnim. Przystanek Historia IPN. URL: https://przystanekhistoria.pl/pa2/tematy/oun-upa/80911,Przesiedlency-z-akcji-Wisla-na-Pomorzu-Zachodnim.html

13. Syruček M. Proti «fašistickým bandám UPA». Ukrajinci v propagandě lidového Polska. Soudobé dějiny. 2010. № 4. URL: https://sd.usd.cas.cz/pdfs/sod/2010/04/04.pdf

14. Szcześniak A. B., Szota W. Z. Droga donikąd. Działalność Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów i jej likwidacja w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo MON, 1973. 290 s.

15. To była zaplanowana operacja wynarodowienia. 2026. URL: https://www.national-geographic.pl/historia/akcja-wisla-byla-zaplanowana-operacja-wynarodowienia-pozory-walki-z-podziemiem-skrywalyplan-czystki/

16. Wodak R. The Discourse of Politics in Action: Politics as Usual. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2009. 252 p.

17. Żerelik R. Mniejszość ukraińska w Polsce po II wojnie światowej. URL: https://www.pninstytut.org/pl/badania/o-podlasiu-historia-kultura-jezyk/historia/mniejszosc-ukrainska-w-polsce-po-ii-wojnie-swiatowej/

18. Zięba A. Akcja «Wisła»: Przyczyny I Sprawcy, Rezonans I Konsekwencje. Rocznik Ruskiej Bursy. 2017. № 13 (January). S. 97–130. URL: https://doi.org/10.12797/RRB.13.2017.13.05

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-13