СТАНОВИЩЕ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (КІНЕЦЬ 1980-Х – ПОЧАТОК 1990-Х РР.)

Анотація

Анотація. Мета статті – проаналізувати соціально-економічне становище сільського населення Тернопільської області в період кінця 1980-х – початку 1990-х рр., встановити основні причини та чинники, що сприяли зростанню бідності в регіоні. Дослідити вплив аграрної кризи, занепаду колективних господарств та початкових етапів ринкових реформ на добробут сільських жителів, а також простежити зміни в соціальній структурі та рівень життя селян за вказаний період. Методологія дослідження. Автором використано міждисциплінарний підхід, що поєднує історичні, економічні та соціологічні методи аналізу. Основними методами дослідження є: історико-генетичний – для вивчення еволюції соціально-економічних процесів у сільській місцевості Тернопільської області на тлі суспільних змін в СРСР та Україні в кінці 1980-х – початку 1990-х рр.; порівняльного аналізу – для зіставлення економічних показників різних регіонів України та визначення специфіки розвитку сільських районів Тернопільської області; статистичний аналіз з метою обробки та інтерпретації даних про рівень доходів, зайнятості та житлових умов сільського населення; соціологічний – для вивчення думок та настроїв селян через опитування, інтерв’ю та аналіз письмових свідчень очевидців тогочасних подій; документальний – для аналізу документальних матеріалів, місцевих рішень та преси, які відображають державну політику щодо сільських районів та її наслідки. Наукова новизна. Здійснено спробу комплексного аналізу соціально-економічного становища сільського населення Тернопільської області кінця 1980-х – початку 1990-х рр., що дало можливість глибше розкрити особливості регіональних процесів бідності в умовах переходу від планової економіки – до ринкової. Визначено специфічні чинники бідності сільського населення Тернопільщини, такі, як-от: занепад колективного сільського господарства, відсутність державної підтримки в перехідний період. Введено до наукового вжитку документи місцевих органів влади та статистичні дані, що дозволило цілісно й системно проаналізувати задекларовану проблематику. Оцінено вплив аграрної кризи на рівень життя сільського населення, а також аналіз конкретних наслідків економічних реформ для селян в умовах загострення економічної нестабільності. Висновки. Зростання бідності сільського населення Тернопільської області у кінці 1980-х – початку 1990-х рр. обумовлено сукупністю соціально-економічних і політичних чинників. Основними причинами цього явища стали крах колективної системи господарювання, дефіцит інвестицій у сільське господарство та недостатня підтримка з боку держави під час переходу до ринкової економіки. Аграрна криза стала каталізатором економічного занепаду в сільських районах, що сприяло значному скороченню зайнятості в сільськогосподарському секторі. Колективні господарства не могли забезпечити достатній рівень доходів для селян. Недостатня державна підтримка в умовах трансформаційних процесів посилила кризові явища в сільській місцевості. Програми реформування аграрного сектору не враховували регіональні особливості та потреби сільського населення, що сприяло соціальному занепаду та посиленню економічної нерівності між містом і селом.