«NON RECEVABILITÉ»: ПІДКАРПАТОРУСЬКЕ ПИТАННЯ В ПЕТИЦІЯХ І. КУРТЯКА ДО ЛІГИ НАЦІЙ

Анотація

Мета статті полягає в дослідженні підкарпаторуського питання в петиціях Івана Куртяка до Ліги Націй. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та критичному підході до евристичних джерел, а також на загальнонаукових та спеціальних методах. Наукова новизна полягає у відображенні підкарпаторуського питання в петиціях депутата чехословацького парламенту, голови Автономного землеробського союзу Івана Куртяка до Ліги Націй. Висновки. І. Куртяк надіслав три петиції до Ліги Націй у 1924 р., 1928 р., 1931 р. Головною вимогою у зверненнях до міжнародної організації І. Куртяка було виконання зобов’язань, взятих Чехословаччиною і передбачених Сен-Жерменським договором, щодо надання автономії Підкарпатській Русі в складі Чехословацької республіки, прохання до Ліги Націй щодо її втручання в ситуацію задля отримання й забезпечення належного статусу автономії для русинського населення, вирішення питання кордонів.Риторика петицій І. Куртяка щодо політики Праги в Підкарпатській Русі критична, він застерігав від небезпеки іредентизму, радикалізації настроїв у суспільстві, посиленні більшовицької пропаганди, заперечував чехословацьку теорію про економічну та інтелектуальну неспроможність русинів. Він акцентував увагу Ліги Націй на очікуванні населення обіцяної автономії. Звернення депутата до Ліги Націй демонструють візію політики Чехословаччини, проведення реформ щодо регіону та населення крізь оптику проугорської позиції петиціонера. Єдиним шляхом вирішення складної ситуації в регіоні, покращення становища русинів, повернення стабілізації І. Куртяк уважав надання автономії Підкарпатській Русі, а також дотримання інших міжнародних домовленостей щодо краю та його населення. Водночас під тиском бюрократичних процедур та чехословацького лобізму на міжнародній арені жодна з петицій І. Куртяка не була передана на розгляд Ліги Націй, оскільки вони були визнані «неприйнятними».