ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ МЕРЕЖІ СІЛЬСЬКИХ ШКІЛ ЖИТОМИСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 1944–1945 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ: РЕАЛІЇ ПОВСЯКДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.2518/2307-7778.19.2.5Ключові слова:
сільські школи, освіта, навчальний рік, Житомирська область.Анотація
Метою статті є розкриття особливостей відбудови сільської мережі шкільної освіти Житомирської області у перші після окупаційні роки. Методологія. Основним принципом проведення дослідження є принцип історизму. Застосовано також принципи системності, наступності, всебічності та об’єктивності. У процесі написання праці також широко використовувалися методи: історичного аналізу, кампаративістський, реконструкції макроструктур й мікроструктур, соціологічний. Наукова новизна. Використовуючи архівні документи та широку палітру спогадів сучасників тих подій, автором виокремлено основні вектори відбудовчих процесів у освітній сфері Житомирської обл.: ремонт/будівництво шкільних приміщень; підбір фахівців педагогів; забезпечення шкіл підручниками та шкільним обладнанням. Висновки. Перший після окупаційний навчальний рік став важким випробуванням для населення області та її партійно-радянського керівництва. Серед найважливіших проблем, які насамперед необхідно було вирішити в освітній сфері: підготовка матеріально-технічної бази шкіл Житомирщини та підбір вчительських кадрів. Незважаючи на вкрай складні умови, викликані масштабами воєнних руйнувань, влада докладала максимум зусиль в напрямку організації навчального процесу відразу після визволення регіону від німецьких окупантів. У тому числі – й у селах області. Для відбудови/ремонту шкільних приміщень залучено не тільки кошти державного бюджету, але й місцевого. Досить часто ініціаторами ремонтно-будівельних робіт виступали місцеві сільські громади. Саме на Житомирщині започатковано метод «народної будови», який згодом був поширений на всю територію Радянського Союзу. Рівень професійної підготовки сільських вчителів області, особливо молодших класів, був украй низьким. Однак влада докладала чималі зусилля для розв’язання цієї проблеми шляхом організації короткотермінових курсів для педагогів, запровадження заочної та вечірньої форм навчання у педагогічних закладах освіти області. Характерною особливістю навчально-виховного процесу в школах області, як і в усій країні, було тотальне просякнення його більшовицькою ідеологією.
Посилання
Буцько Н., Власов Н., Денисенко П и др. (1975). Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941–1945 гг.: в 3 т. Т. 3. Советская Украина в завершающий период Великой Отечественной войны (1944–1945 гг.). Киев: Политиздат, 461 с.
Державний архів Житомирської області
Єфимчук, Н. (2015). Особливості відбудови та умови діяльності сільських шкіл на Житомирщині в 1943–1950 рр. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. (1, ч. 2), 121–124.
Записано від Богушевської (дів.Купчик) Ніни Акафіївни, 1929 р.н. 1 лютого 2019 р. в смт. Миропіль Романівського району, Житомирської області.
Записано від Сініцкого Станіслава Івановича,1929 р.н. 14 жовтня 2018 р. в Повч Лугинского району Житомирської області.
Записано від Карабінської (дів. Строцька) Романі Іванівни 1937 р.н 17 жовтня 2017 р. в с. Здвижка, Коростишівського району, Житомирської області.
Записано від Ярощука Ігоря Панасовича 1938 р.н. 25 грудня 2017 р. в м. Полонне Хмельницької області.
Записано від Галіцької (дів. Ренькас) Галини Станівславівни, 1936 р.н. 25 грудня 2017 р. в с. Карвинівка Романівського району, Житомирської області.
Записано від Повійчук (Петько) Талі Семенівни, 1939 р.н. 25 грудня 2017 р. в с. Романів, Житомирської області.
Записано від Ястреб (дів. Чемерис) Надії Петрівни, 1935 р.н., 26 грудня 2017 р.. в с. Глинівці, Андрушівського району, Житомирської області.
Записано від Шевчук (дів. Бондар) Надії Петрівни, 1937 р.н. 27.12.2015 р. в с. Павленківка, Житомирського р-ну, Житомирської області. Записано від Гришенчук (Вахнюк) Галини Юріївни, 1938 р.н. 30 грудня 2017 р. в с. Садки, Житомирського району.
Красножон, Н. Г. (2002). Загальноосвітня школа України в контексті суспільно- політичного життя (1943–1953 рр.) (автореф. дис. ... канд. іст. наук: спец. 07.00.01-Історія України»). Київ, 17 с.
Немятый, В., Архипенко, К., Буцько, Н и др.(Состав.). (1985). Советская Украина в годы Великой Отечественной войны, 1941–1945: док. и материалы: в 3 т. Т. 2. Украинская ССР в период коренного перелома в ходе Великой Отечественной войны (19 ноября 1942 – конец 1943). Киев: Наук. думка, 510 с.
Перехрест, О. (2010). Відбудова матеріальної бази сфери освіти в сільській місцевості в 1943–1945 рр.: проблеми та наслідки. Український селянин (12), 300–304.
Радянська освіта. 1 вересня 1944. Радянський патріот. 11 грудня 1944.
Романець, Л. (2015). Організація та зміст навчально-виховної роботи в загальноосвітніх школах повоєнної України(1944 – середини 1950-х рр.). Освіта, наука і культура на Поділлі. (22), 118–125.
Романець, Л., Зінько, Ю., Романюк, І. (2017). Ідеологічний тиск на вчительство Вінниччини в повоєнні роки. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Збірник наукових праць (12), 224– 227.
Чепелев, В. (1960). Працюючій молоді – середню освіту. Київ: Рад. школа, 38 с.
Якименко, І. (2013). Сільська школа України в повоєнний період: реалії стану та функціонування (1943–1955 рр.). Гуржіївські історичні читання (6), 251–253.