ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ І МИТНИХ КОРДОНІВ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ: МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ КОНТЕКСТ (1918–1922 РР.)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-7778/2026.1.4Ключові слова:
Друга Річ Посполита; система безпеки; державний кордон; митний кордон; міжвоєнний періодАнотація
Мета статті – аналіз формування державних і митних кордонів Другої Речі Поспо- литої, з’ясування міжнародно-політичних та економічних засад їх функціонування, а також визна- чення ролі кордонів як інструменту забезпечення державного суверенітету, економічного захисту та контролю безпеки у 1918–1922 рр. Методологія дослідження ґрунтується на принципах істо- ризму, об’єктивності, системності та комплексності, що передбачає розгляд процесів формування повоєнної системи безпеки, становлення державних і митних кордонів Другої Речі Посполитої у кон- кретних історичних умовах міжвоєнного періоду. Використання історико-генетичного методу дало змогу з’ясувати передумови та особливості формування системи безпеки і процесу організації дер- жавних та митних кордонів. Історико-системний підхід дозволив розглянути державні та митні кордони як важливий елемент загальної системи безпеки держави, що включала політичні, військові та економічні складові. Історико-порівняльний метод застосовано для виявлення спільних і відмінних рис у функціонуванні прикордонних і митних структур на різних етапах розвитку держави. Істори- ко-правовий метод сприяв аналізу нормативно-правових актів та міжнародних договорів, які визна- чали правові засади встановлення та охорони кордонів. Проблемно-хронологічний метод забезпечив послідовне висвітлення досліджуваних процесів у межах 1918–1922 рр. Використання методів аналізу та синтезу дозволило узагальнити джерельний матеріал, визначити основні тенденції та закономір- ності формування державних і митних кордонів як складової системи безпеки Другої Речі Посполитої. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі повоєнної системи безпеки у контек- сті формування державних і митних кордонів Другої Речі Посполитої як взаємопов’язаних складових забезпечення державного суверенітету та економічного захисту. Визначено основні чинники, що впли- вали на формування повоєнної системи безпеки, зокрема міжнародно-правові рішення, геополітичну ситуацію та внутрішньодержавні адміністративні й економічні потреби. Проаналізовано взаємозв’я- зок між встановленням державних кордонів і організацією митної інфраструктури як інструменту контролю, економічного регулювання та захисту державних інтересів. Подальшого розвитку набуло дослідження функціонування державних і митних кордонів як складової механізму реалізації безпе- кової політики держави у міжвоєнний період. Встановлення кордонів стало результатом поєднання військово-політичних подій, міжнародних договорів і рішень міжнародних конференцій, що визначили територіальні межі держави у міжвоєнний період. Державні кордони виконували не лише функцію територіального розмежування, але й були важливим елементом системи національної безпеки. Їх охорона забезпечувалася через створення спеціалізованих прикордонних формувань і адміністратив- них структур, діяльність яких була спрямована на захист територіальної цілісності держави, проти- дію нелегальному переміщенню осіб і товарів та забезпечення стабільності прикордонного режиму. Важливе значення у структурі державного кордону належало митним кордонам, які виконували еко- номічну та безпекову функції. Формування митної системи забезпечувало контроль за переміщенням товарів, сприяло захисту національної економіки, регулюванню зовнішньої торгівлі та наповненню державного бюджету. Встановлено, що державні та митні кордони Другої Речі Посполитої були важливими інструментами реалізації безпекової політики держави та забезпечення її суверенітету. Їх формування і функціонування відбувалися під впливом як міжнародних чинників, так і внутрішніх потреб державного управління та економічного розвитку. Таким чином, державні і митні кордони стали невід’ємною складовою повоєнної системи безпеки та важливим елементом інституційного зміцнення Другої Речі Посполитої у міжвоєнний період 1918–1939 рр.
Посилання
1. War memoirs of Devid Lloyd George. Boston: Little, Brown, and company, 1937. 448 s.
2. Оксана Парнета. Польща: міжнародні відносини у добу відродження (1918–1923). Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. 2013. Вип. 11. С. 329–334.
3. Цвєтков Т. Міжнародні відносини і зовнішня політика (1917–1945 рр.). Київ: Либідь, 1997. 232 с.
4. Коппель О. А. Міжнародні системи як об’єкт наукового дослідження в контексті парадигмальної еволюції науки. S.P.A.C.E. Society, Politics, Administration in Central Europe: електронний науково-практичний журнал / редкол.: Д. Маршалек-Кава (голов. ред.), Д. В. Яковлев (відп. ред.); НУ «ОЮА». Одеса, 2017. Вип. 7. С. 18–22.
5. Теміров Ю. Версальський порядок: столітня тінь гетерогенності. Історичні і політологічні дослідження. 2019. № 1. С. 17–22.
6. Прихненко М. І., Парчевська В. В. Ідеологічний чинник і Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин. Науковий журнал «Політикус». 2021. Випуск 1. С. 121–125.
7. Traktat pokoju między mocarstwami sprzymierzonemi i skojarzonemi i Niemcami, podpisany w Wersalu dnia 28 czerwca 1919 roku. URL: https://sip.lex.pl/akty-prawne/dzu-dziennik-ustaw/traktat-pokojumiedzy-mocarstwami-sprzymierzonemi-i-skojarzonemi-i-16877123 (дата звернення: 10.10.2025).
8. Святослав Липовецький. Велика шахівниця: українсько-польське протистояння. URL: https://tyzhden.ua/velyka-shakhivnytsia-ukrainsko-polske-protystoiannia/ (дата звернення: 12.10.2025).
9. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. К.: Знання України, 2004. Т. 1. 760 с.
10. Алексієвець Л. Основні етапи формування кордонів Польщі та захист польської національної державності в 1918–1926 рр. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка. Вип. 1. 2005. С. 145–161.
11. Kissinger H. Obama is like chess player. Der Spiegel. 07 Jun. 2009. P. 1–2.
12. Бурунов О. О. Прорахунки версальсько-вашингтонської системи міжнародних відносин в оцінках Г. А. Кіссінджера. Записки історичного факультету. 2015. Вип. 2. С. 155–163.
13. Ян Яцек Бруський, Любіца Гарбульова, Роман Сирота. Центральна Європа в міжнародних відносинах європейських держав від 1918 року до сучасності. Проспект навчального курсу. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2017. 75 с.
14. Міжнародні відносини та світова політика: підручник / кер. авт. кол. В. Ю. Крушинський; за ред. В. А. Манжоли. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. 863 с.
15. Krasuski J. Tragiczna me podleglość. Polityka zagraniczna Polski w latach 1919–1945. Poznan: Wydawnictwo Poznariskie, 2000. 347 s.
16. Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з фр. Київ: Основи, 1999. 903 с.
17. Isaacson W. Kissinger: A Biography. N.Y.: Simon Schuster, 1992. 893 p.
18. Литвин М. М. Історія ЗУНР. Львів: Олір, 1995. 368 с.
19. Онацький Є. Українська мала енциклопедія. Книжка V. Літери К-Ком. Буенос-Айрес: Накладом адміністратури УАПЦ в Арґентині, 1959. С. 567–692.
20. Критика влади в умовах війни – необхідна умова демократії. URL: https://bastion.tv/kritikavladiv-umovah-vijni-neobhidna-umova-demokratiyi_n53229 (дата звернення: 22.10.2025).
21. Жорж Клемансо. URL: https://timenote.info/ua/Zhorzh-Klemanso (дата звернення: 20.10.2025).
22. Василь Футала. Питання української державності на міжнародній арені (1919–1923): дослідження та інтерпретації польських істориків. Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія. 2020. Випуск 5/47. С. 250–270.
23. Ілля Чедолума. Один епізод з життя Жоржа Клємансо, або Як французький прогресивний орієнталізм зустрівся з Галичиною. URL: https://uamoderna.com/notes/odyn-epizod-z-zhyttya-zhorzhaklemanso-abo-yak-franczuzkyj-progresyvnyj-oriyentalizm-zustrivsya-z-galychynoyu/ (дата звернення: 20.10.2025).
24. Олег Павлишин. «Тигр у підніжжя галицького Сіону: Буськ очима Клємансо». Україна модерна. 2023. Число 24. Тематичний випуск. С. 259–266.
25. Гушуляк І. Л. Українське питання» на Паризькій мирній конференції 1919 р. URL: http://www. spas.net.ua/index.php/library/article/207 (дата звернення: 20.10.2025).
26. Карпенко Т. Сутність і протиріччя Версальсько-Вашингтонської системи. Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених «Родзинка-2019»: матеріали XXІ Всеукраїнської наукової конференції молодих учених. 2019. С. 85–87.
27. Zieliński Н. Historia Polski 1914–1939. Wroclaw: Ossolineшn, 1985. 317 s.
28. W sprawie przekraczania granicy polsko-gdańskiej przez obywateli polskich. Dziennik Urzędowy Wojewodztwa Stanisławowskiego. Stanisławow, 15 lipca 1922. S. 3–4.
29. Schramm T. System wersalski i jego rozkład. Studia Maritima. 2016. 29. S. 115–125.
30. Marek Rewizorski. Zapomniane dziedzictwo Liga Narodów i historyczne ścieżki wyłaniania się międzynarodowego porządku handlowego. Przegląd zachodni. 2020. Nr. 3. S. 7–26.
31. Центральний державний архів України, м. Львів. Ф.162. Оп. 1. Спр. 297. 98 арк.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



