БАБИНСЬКА РЕСПУБЛІКА ЯК АЛЬТЕРНАТИВНЕ СОЦІОКУЛЬТУРНЕ УТВОРЕННЯ РАННЬОМОДЕРНОГО ЧАСУ: ПАРОДІЙНІСТЬ І САРМАТИЗМ (ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТИ)

Анотація

У статті досліджується феномен т.зв. Бабинської республіки (поль. Rzeczpospolita Babińska, 1568‒1677) як унікального альтернативного соціокультурного явища ранньомодерної доби крізь фокус пародійності та еволюцію ставлення до сарматизму. Метою статті є дослідити риси соціокультурної альтернативності в діяльності Бабинської республіки на тлі формування шляхетської культури у Речі Посполитій Обох Народів, а саме сарматизму як її ідеології та панівного стилю. Наукова новизна роботи полягає в оцінці ставлення і належности цього утворення до соціокультурної альтернативи, зокрема релігійних течій, або ступінь критики державних інституцій та панівної церкви. Проаналізовано трансформацію республіки від соціально-критичного товариства, що симпатизувало Реформації, до органічної частини шляхетської «сарматської» культури. Новим у дослідженні теми є саме намагання наблизити Бабинську республіку до українського контексту, дати їй також український вимір. Розглянуто і європейський контекст цього утворення, запропоновано його аналоги (французькі салони, англійський Lord of Misrule). Особливу увагу в статті приділено формам та функціям пародійності, механізмам соціальної критики через гумор, а також унікальній толерантності Бабина до альтернативних релігійних течій. Висновки. Бабинська республіка була унікальним соціокультурним утворенням ранньомодерної доби, що функціонувало близько 110 років. Пародійність становила головний принцип її діяльності. В «республіці» пародіювалися: державні структури, соціальні практики і ритуали, соціокультурні стереотипи. За один з головних критеріїв оцінки Бабинської республіки взято еволюцію її ставлення до сарматизму: від критики протосарматизму (1560-ті ‒ 1590- ті) до повної інтеграції в сарматизм (1634‒1677). Доведено, що Бабинська республіка являла собою парадоксальне поєднання критики та згодом навіть конформізму – «безпечну критику», що дозволяло шляхті висміювати власні вади без зміни суті станової системи. Український вимір Бабинської республіки полягає у географічній близькості, персональних зв’язках, але також і в бракові прямих аналогів. На відміну від інших європейських аналогів, Бабинська республіка вирізнялася насамперед тривалістю, а також інституціоналізацією та інтелектуальним рівнем учасників.