СТАНОВЛЕННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ГАЛИЧИНІ: ОСОБЛИВОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, НАПРЯМИ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)*

Анотація

Проаналізовано особливості функціонування, розвитку вищих навчальних закладів Галичини – Львівського університету, Ветеринарної, Рільничої, Торговельної академій, Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у контексті суспільно-культурних процесів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Прослідковано особливості створення кожного із закладів освіти, трансформацію чисельності студентів та професорсько-викладацького складу, наголошено на їх внеску у розвиток вітчизняної та світової науки. Показано, що кожен із вишів мав бібліотеки, а також іншу необхідну матеріально-технічну базу для навчання студентів (лабораторії, дослідні поля тощо). Відзначено, що у другій половині ХІХ ст. домінуючою мовою викладання була німецька, проте в останній чверті ХІХ ст. все більшої популярності набувала польська мова, проте окремі дисципліни читалися українською та латинською мовами. Акцентовано на «українській складовій» тогочасної вищої освіти, доведено, що як серед викладачів, так і серед студентів на межі ХІХ–ХХ ст. було надзвичайно мало українців, що пояснюється специфікою етнонаціонального складу населення Львова, де у досліджуваний період більшість становили особи польської та єврейської національності.