ДИСКУСІЯ ЩОДО ШКІЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ В СРСР НАПРИКІНЦІ 20-Х РР. XX СТ.

Автор(и)

  • Станіслав Слободян

Ключові слова:

програми, суспільствознавство, історична освіта, історична політика, Наркомпрос.

Анотація

У статті розглянуто стан шкільної історичної освіти в СРСР у кінці 20-х рр. ХХ ст., а також дискусію щодо її подальшого розвитку, яка відбувалися серед істориків та педагогів. Автор звертає увагу на недоліки у викладанні історії в школі, які були наслідком впровадження комплексної системи навчання і заміни історії суспільствознавством. Результати такої політики викликали реакцію з боку науковців з методичної секції Товариства істориків-марксистів. У своїх статтях вони аналізували зміст шкільних програм, їх реалізацію, а також вносили пропозиції щодо покращення викладання історії. Головною вимогою істориків-марксистів стало відновлення систематичного курсу історії в школі. Ця вимога суперечила концепції тогочасних шкільних програм і сприймалася досить неоднозначно. Наприкінці 20-х рр. ХХ ст. їм вдалося переконати керівництво Наркомпросу в правильності своєї позиції, а їх опоненти виступили в пресі з визнанням своїх помилок. Однак, з цілого ряду причин, повноцінне відновлення історичного курсу в школі відбулося тільки в 1934 р.

Посилання

Бущик Л. Очерк развития школьного исторического образования в СССР. М., 1961. 540 с.

Вводная записка к программам // Программы и методические записки единой трудовой школы. Выпуск третий. 1 концентр городской школы II ступени. М.-Л., 1927. С. 7–35.

Волобуев О., Кузина А. Методическая секция Общества историков-марксистов в борьбе за преподавание истории в школе (1926–1931 гг.) // Развитие исторического образования в СССР. Межвузовский сборник научных трудов. Воронеж, 1986. С. 58–71.

Всем краевым, областным, губернским, окружным и уездным отделам народного образования// Программы и методические записки единой трудовой школы. Выпуск третий. 1 концентр городской школы II ступени. М.- Л., 1927. С. 3–6.

Гордон Г. Обществоведение и история // Основные вопросы преподавания истории в школе II ступени. М., 1928. С. 21–32.

Дзюбинский С. Вперед или назад (О методике обществоведения и кое о чем другом) // Историк-марксист. 1928. № 9. С. 134–140.

Иоаннисиани А. История в школе II ступени (из стенограммы доклада в методической секции О-ва Ист.-Марксистов) // Историк-марксист. 1927. № 3. С. 152–171.

Иоаннисиани А. Рабочие книги по обществоведению // Историк-марксист. 1928. № 7. С. 207–217.

Королев Ф. Очерки по истории советской школы и педагогики (1921–1931). М., 1961. 508 с.

Кривцов С. Новые программы по истории // Основные вопросы преподавания истории в школе II ступени. М., 1928. С. 9–

Луначарский А. В. О преподавании истории в коммунистической школе. Пг.: Изд. отдела подготовки учителей, 1918. 20 с.

Мамет Л. Бег на месте (Ответ С. Дзюбинскому) // Историк-марксист. 1928. № 9. С. 141–144.

Мамет Л. Программно-методические вопросы преподавания истории на рабочих факультетах // Историк-марксист. 1927. № 4. С. 187–199.

Моносов. Лозинский С., проф. – Очерки по истории классовой борьбы // Большевик. 1926. № 2. С. 118–121.

Об’яснительная записка к программам// Программы и методические записки единой трудовой школы. Выпуск третий. 1 концентр городской школы II ступени. – М.- Л., 1927. – С. 46–60.

Основные вопросы преподавания истории в школе II ступени. М., 1928. 264 с.

Пинкевич А. К реформе II ступени трудовой школы // Просвещение. 1923. № 3. С. 113–132.

Покровский М. Институт истории и задачи историков-марксистов // Покровский М. Историческая наука и борьба классов. М.-

Л., 1933. Вып. 2. С. 351–362.

Расширенное заседание редколлегии // Обществоведение в трудовой школе. 1929. № 2. С. 44–61.

Сингалевич С. Об очередных задачах и опасных уклонах в методике обществоведения: (к итогам истекшего года) //Обществоведение в школе. 1928. № 2. С. 15–22.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-16