ПОЕТИКА ЕКСПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРО-ЕПОСІ ПРО ГОЛОДОМОР

Анотація

Стаття присвячена вивченню функціювання експресіоністичних формально-змістових складників у естетично-інтенціональних системах поем про Великий голод. Теоретичною основою дослідження виступає концепція літературних стилів як породжених окремими аспектами художності стратегій креації, апріорі закладених у мистецькому слові. Тож засадничим принципом розвідки слугує диференціація експресіоністичних творів і текстів з елементами експресіонізму. При цьому аналіз поетики літературного напрямку в обох випадках провадиться за єдиною методологією з акцентом на дихотомічній природі універсуму з характерними рисами текстури і структури. Передусім вивчено онтологічне підґрунтя художнього світу поем. З’ясовано, що основними рушіями подієвої канви є імпульсивні, мотивовані підсвідомістю пориви, котрі виникають у специфічних умовах дійсності. Роль подібних обставин у текстах відведена реаліям Голодомору, котрі поляризували суспільство на підступних представників владної еліти та знедолених пересічних людей, виснажених неадекватними законами, політичними репресіями, знущаннями, постійним тиском держави і гнітючим відчуженням останніх засобів для існування – харчів, худоби й нерухомого майна. Зазначене призвело до штучно створеного голоду страшних масштабів, коли раціональне мислення виявилося безсилим у плані пошуку способів вижити. Наслідком стало те, що екзистенція особистості перейшла в площину емфатичних станів – ключового складника експресіоністичної естетики. Встановлено, що на рівні епізодів і подій творів цей змістовий рушій виявляє себе в інтенсивних, іноді вибухових учинках і психологічно наснажених внутрішніх монологах персонажів, затиснутих у лещатах соціально-політичних колізій, психологічно вичавлених, змучених недоїданням, доведених до межі життя та смерті або навіть знищених безжальною системою. Для мистецького моделювання таких ситуацій у поемах автори апелюють до традиційного спектру засобів поетики межовості, тяжіючи до автологічного типу художньої образності. Насамкінець, у текстах окреслено складники, які перегукуються з експресіоністичною парадигмою, однак належать до інших літературних напрямків. Як результат, встановлено функційне поле поетики експресіонізму в ліро-епосі про Голодомор.