ПРЕДИКАТИВНІ ФОРМИ НА -NO, -TO І НЕОЗНАЧЕНІСТЬ ОСОБИ В ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ
Ключові слова:
предикативні форми на -но, -то, суб’єкт, неозначеністьАнотація
У статті йдеться про специфічну рису польського синтаксису – предикативні форми на -но, -то, навколо яких у слов’янській лінгвістиці до сьогодні тривають дискусії. Зокрема, в україністиці суперечливими є питання доцільності / недоцільності вживання речень із дієслівними формами на -но, -то, їх пасивності, структури та синонімії з іншими синтаксичними конструкціями. Натомість у польському мовознавстві найбільш суперечливими є питання підметовості / безпідметовості цих конструкцій, їх суб’єктності чи безсуб’єктності.Мета статті – дослідити семантичну специфіку суб’єкта в реченнях з предикативними формами на -nо, -tо в польській мові, виявити мовні засоби, завдяки яким досягається очікуваний комунікативно-стилістичний ефект. З’ясовано, що суб’єкту в реченнях з дієслівними формами на на -но, -то властива обов’язкова належність до категорії людей, неозначеність, спричинена прямим або опосередкованим відношенням дії до множини суб’єктів-осіб. Установлено вияви неозначеності суб’єкта відповідно до специфіки позначуваних дій і комунікативних завдань мовця. Речення з предикативними формами нa -no, -to, де суб’єкт не експлікований окремою лексемою, містять вказівку на виконавців дії завдяки контексту.
Посилання
Городенська К. Г. Дієслово // Іван Вихованець, Катерина Городенська. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. – К. : Унів. вид-во «Пульсари», 2004. – С. 217-298.
Затовканюк М. До характеристики українських конструкцій типу «козаченька вбито» / Миколаш Затовканюк // Slavia. Časopis pro slovanskou filologii. – Praha, 1984. – R. 53. – S.1-11.
Кононенко І. В. Українська та польська мови : контраcтивне дослідження / Ірина Кононенко. – Iryna Kononenko. Język ukraiński i polski: studium kontrastywne. – Warszawa : WUW, 2012. – 808 с.
Курс сучасної української літературної мови: Синтаксис / За ред. Л. А. Булаховського. – К. : Радянська школа, 1951. – Т. 2. – 408 с.
Плющ М. Я. Категорія суб’єкта і об’єкта в структурі простого речення / М. Я. Плющ. – К. : Вища школа, 1986. – 175 с.
Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф.Кобилянська. – К. : Вища школа, 1994. – 670 с.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За ред. І. К. Білодіда. – К. : Наукова думка, 1972. – 515 с.
Cятковский С. И. Неопределённо-личные предложения в русском и польском языках / С. И. Сятковский: автореф. дисс. на соиск…. к.ф.н. – Московский университет. – М., 1966. – 20 с.
Marcjanik M. Zdania jednoczłonowe werbalne w języku polskim i rosyjskim (na materiale powieści Jana Parandowskiego „Niebo w płomieniach” i jej rosyjskiego przekładu E. Łysienki) / Małgorzata Marcjanik // Filologia rosyjska. – 1985. – Z. 4, Zielona Góra: Wyższa szkoła pedagogiczna. – Studia i materialy XVII. – S.133-139.
Rittel T. Kategoria osoby w polskim zdaniu / Teodozja Rittel. – Warszawa – Kraków : PWN, 1985. – 320 s.
Saloni Z. Cechy składniowe polskiego czasownika / Zygmunt Saloni. – Wrocław, 1976. – 156 s.
Słownik wiedzy o języku / Iwona Płociennik, Daniela Podlawska. – Warszawa – Bielsko- Biała, 2008. – 326 s.
Wieczorek D. Ukrainskij pierfiekt na -no, -to na fonie polskogo pierfiekta / Diana Wieczorek. – Wrocław : Wyd-wo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1994. – 115 s.
Wierzbicka A. Czy istnieją zdania bezpodmiotowe ? / Anna Wierzbicka// Język Polski. – Zeszyt 46. – №3. – S.177-196.
Wolińska O. Konstrukcje bezmianownikowe we współczesnej polszczyżnie / Olga Wolińska. – Katowice : Uniwersytet Śląski, 1978. – 145 s.
