«АПОФАТИЧНІ» ПРИЙОМИ АБСУРДИЗАЦІЇ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ (НА МАТЕРІАЛІ ПРОЗИ ДАНИЇЛА ХАРМСА)
Ключові слова:
апофатизм, «художня апофатика», абсурдизм, абсурдний текст, прийоми абсурдизаціїАнотація
У статті проаналізовані механізми повного та часткового заперечення динамічних і статичних, якісних і кількісних ознак «речей», про які йдеться в художньому наративі російського письменника-абсурдиста початку ХХ ст. Даниїла Хармса. Ці прийоми нагадують апофатику релігійних текстів теологів-містиків II-IV століть н.е., зокрема твір Діонісія Ареопагіта «Божественні імена».
Посилання
Ареопагит Дионисий. Мистическое богословие. Божественные имена // Мистическое богословие. – К.: «Путь к истине», 1991. – С. 13-93.
Бацевич Ф. Божественно-людська природа мови в концепції Олександра Потебні // Записки НТШ. Праці філологічної секції. – Львів, 1997. — Т.234. – С. 297-303.
Бацевич Ф.С. Абсурдний художній текст у вимірах лінгвістичної прагматики // Мовознавство. – 2012. – № 1. – С.18-30.
Бацевич Ф.С. Абсурдний художній текст як об’єкт лінгвістики: аспекти ненормативного вживання мовленнєвих актів // Slowo. Text. Czas. ХI. Frazeologia slowianska w aspekcie onomazjologicznym, lingwokulturologicznym p frazeograficznym/ Pod red. M.Hordy, W.Mokijenki, H.Waltera. – Szczecin; Greifswald, 2012. – S. 630-638.
Бацевич Ф.С. Языки воплощения художественного абсурда: Александр Введенский // Jazyk a kultura. – Rocnik 4. – cislo 14, 2013. – S. 3-14.
Бэндлер Р., Гриндер Дж. Рефрейминг: Ориентация личности с помощью речевых стратегий. – Воронеж: «Макрос-М», 1995. – 364 с.
Горски А.Н. Вербальная магия // Новый круг. – 1992. – № 1. – С. 21-36.
Григорьева Т.П. Дао и Логос (встреча культур).– М.: «Наука», 1992. – 284 с.
Кленденин Д. Апофатизм в православном богословии или протестантское понимание православной апофатики // Вестник Моск. ун-та. Серия 7. Философия. – 1995. – № 4. – С. 63-76.
Ксендзюк А. Тайна Карлоса Кастанеды. — Одеса: «Астропринт», 1995. – 416 с.
Лосев А.Ф. Философия имени // А.Ф.Лосев. Бытие. Имя. Космос. – М.: «Мысль», 1993. – 958 с.
Лосев А.Ф. Сáмое самό // А.Ф.Лосев Миф. Число. Сущность. – М.: «Мысль», 1994. – С. 299-526.
Лосский В.Н. Очерк мистического богословия Восточной Церкви. – М.: «Путь», 1991. – 346 с.
Манифест ОБЭРИУ. Режим доступа: http://klounada.boom.ru/manifest1.htm.
Налимов В.В. Вероятностная модель языка. – М.: «Наука», 1979. – 380 с.
16 Померанц Г.С. Кришнамурти и проблема религиозного нигилизма // Идеологические течения в современной Индии. – М.: «Наука», 1965. – С. 112-146.
Соловьев Вл. Плотин // Плотин. Эннеады. I. – К.: «УЦИММ-ПРЕСС», 1995. – С. 5- 10.
Спивак Д.Л. Лингвистика измененных состояний сознания. – Л.: «Наука», 1986. – 92 с.
Спивак Д.Л. Измененные состояния сознания: психология и лингвистика. – СПб.: «Ювента», 2000. – 296 с.
Флоровский Т.В. Восточные отцы V-VШ веков. 2-е изд. – М.: «Паломник», 1992. – 260 с.
Хармс Даниил. Собрание сочинений в трех томах. Том 2. Новая анатомия. – СПб: «Азбука»; «Азбука-Аттикус», 2011. – 448 с.
