ПСИХОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ МОДЕЛІ В ПЕРЕКОНЛИВІЙ МОВІ
Анотація
У статті основна увага приділяється питанню ментальних моделей як попередньо існуючих ментальних структур, що активуються за допомогою мови переконання та є справжнім осередком процесів переконання. Навіть якщо банальністю є те, що сама мова не має переконливої сили, важливо підкреслити складність різних когнітивних структур, які є справжнім пусковим механізмом, що дозволяє реалізувати переконливий потенціал мови. Коротко згадуючи психологічні механізми переконання (як більш помітні у відповідній літературі), автор показує одну соціальну модель, яка, здається, має першочергове значення в переконливому дискурсі. Так звана реляційна модель постулює універсальні механізми прийняття рішень, що означає, що саме соціальна модель є відправною точкою для будь-якого аналізу можливого переконливого потенціалу мови. Далеко не представляючи будь-якого послідовного підходу, стаття, по суті, має на меті підкреслити підхід до переконання, який починається з необхідної когнітивної моделі (фактично вказуючи на множинність і складність таких моделей), за допомогою якої можна аналізувати та розуміти «переконливу мову», а не спочатку аналізувати мову, а потім закріплювати мову, яка використовується, у певному відповідному контексті.
Посилання
Bara, B.G. Cognitive Pragmatics. The MIT Press. 2010.
Burke, K. A Rhetoric of Motives. University of California Press. 1969.
Chaiken, S.. ‘The heuristic model of persuasion’. [in:] Zanna, M. P., Olson, J. M.,
Herman, C. P. (eds.) Social influence: The Ontario symposium Vol. 5. Hillsdale, N.J.:
Lawrence Erlbaum Associates. 1987, 3 - 39.
Fiske, A. P.. “Relational Models Theory 2.0.” in Haslam, N. (ed.) Relational Models
Theory: A Contemporary Overview (Mahwah, New Jersey and London: Lawrence Erlbaum. 2004.
A.P. Fiske i N. Haslam, The Four Basic Social Bonds. Structures for Coordinating
Interaction [in:] M.W. Baldwin (red.) Interpersonal Cognition, The Guilford Press 2005.
Laughlin, R. B. A Different Universe: Remaking Physics from the Bottom Down. Basic
Books, New York, 2005.
Haslam, S. A. Psychology in organisations: The social identity approach (2nd ed.). London: Sage. 2004.
Nash, W. Rhetoric. The Wit of Persuasion. Cambridge: Basil Blackwell. 1989.
Perelman, C. & L. Olbrechts-Tyteca. The New Rhetoric: A Treatise on Argumentation.
Indiana. University of Notre Dame Press. Translated by John Wilkinson and Purcell Weaver.1969.
Petty, R. E., & Cacioppo, J. T. Attitudes and persuasion: Classic and contemporary
Approaches. 1981.
Petty, Richard E; Cacioppo, John T. "The elaboration likelihood model of persuasion".
Advances in experimental social psychology: 125. 1986.
Seiter, J. S. & R. H. Gass.. Persuasion: Social Influence and Compliance Gaining.
Harlow. Pearson Education Limited. 2013.
Stiff, J. B.. Persuasive Communication. New York / London: The Guilford Press. 1994
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.