ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ФОРМАТІВ СПРОЩЕННЯ ІНШОМОВНОГО ТЕКСТУ В ІНКЛЮЗИВНІЙ ВИЩІЙ ОСВІТІ

Анотація

Статтю присвячено критичному аналізу термінологічної невідповідності у вітчизняних нормативних документах щодо адаптації навчальних матеріалів для інклюзивної вищої освіти. Досліджено концептуальну суперечність між міжнародними стандартами Plain Language та Easy-to-Read Language та їх відображенням у Розпорядженні Кабінету Міністрів України № 1046-р, де використано термінологічну пару «метод спрощеної мови» та «формат легкого читання», що може створювати враження ієрархічних відносин між цими поняттями, але потенційно суперечить їхньому рівноправному статусу в міжнародній практиці. Обґрунтовано необхідність розмежування простої мови (ПМ) як інструменту універсального дизайну, що зберігає академічний рівень абстракції, та мови легкого читання (МЛЧ) як інструменту розумного пристосування, що передбачає глибоку когнітивну адаптацію з обов’язковою візуальною підтримкою. Представлено психолінгвістичне обґрунтування ефективності диференційованих форматів на основі теорії подвійного кодування А. Пайвіо та теорії когнітивного навантаження Дж. Свеллера. Автором розроблено типологію когнітивних бар’єрів здобувачів освіти (дефіцит вербально-логічного мислення, порушення логіко-граматичного структурування, прагматична некомпетентність, розпад семантичних полів, візуальний стрес) із відповідними інструментами адаптації для кожного формату. Особливу увагу приділено специфіці викладання іноземної мови, де виникає подвійне когнітивне навантаження через одночасне декодування мовної системи та засвоєння змістового компонента. Запропоновано практичний алгоритм адаптації автентичного навчального матеріалу з англійської мови на прикладі терміна laissez-faire, що наочно демонструє конкретні відмінності між форматами ПМ і МЛЧ. Доведено, що МЛЧ є складною системою лінгвістичної адаптації, а не примітивізацією навчального матеріалу, що дає змогу захистити інклюзивну методику від звинувачень у зниженні академічних стандартів. Результати дослідження створюють методологічну основу для розроблення адаптованих депозитаріїв матеріалів у ЗВО відповідно до міжнародних стандартів доступності.