ПРЕДСТАВЛЕННЯ КОНЦЕПТУ СТАРИЙ У СЛОВНИКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Анотація

У статті досліджена вербалізація концепту СТАРИЙ у системі української мови і виділені його основні семантичні ознаки. Аналіз був проведений на матеріалах, вилучених із етимологічного словника, тлумачних і фразеологічних словників, словників синонімів і антонімів української мови. Цей аналіз є частиною дослідження згаданого концепту методом когнітивної дефініції, що передбачає в подальшому звернення до матеріалів корпусів української мови та результатів анкетування, проведеного з носіями української мови з урахуванням гендерного чинника і вікової групи. Результатом першого етапу роботи став розподіл виділених семантичних ознак лексеми СТАРИЙ на такі, що стосуються людей, тварин, рослин і такі, що характеризують неживі предмети. Відповідно до цього, в статті описані опозиції “старий – молодий” і “старий – малий” стосовно живих істот та протиставлення “старий – новий”, яке характеризує неживі предмети в українській мовній картині світу. У ході дослідження виявлено також амбівалентність оцінки лексеми старий, мотивована стереотипними уявленнями у свідомості людей, які залежать від концептуалізації зовнішнього світу, що підтверджує головне положення Когнітивної Лінгвістики про те, що значення слова – це концептуалізація.